Блог бухгалтера. ГК Інтелектуальний Сервіс
ГК Інтелектуальний Сервіс

Блог бухгалтера



Зміни до законодавства, що діють із жовтня 2018 року

27-09-2018 | 1461
Зміни до законодавства, що діють із жовтня 2018 року

Із 1 жовтня набув чинності новий Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат, який поширюється на потерпілих від нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання та осіб, які мають право на страхові виплати в разі втрати годувальника. Утратила чинність постанова правління ФСС від нещасних випадків на виробництві від 27.04.07 р. № 24, якою було затверджено попередній Порядок. 

Із 1 жовтня набув чинності новий Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та деяких виплат потерпілим на виробництві. Із 1 жовтня роботодавці інформують ФСС про виплату лікарняних. Повідомлення про виплату працівникам лікарняних за рахунок коштів ФСС за формою додатка 2 до Порядку (п. 10) роботодавці можуть надсилати в електронному вигляді, листом із повідомленням або подавати безпосередньо робочому органу виконавчої дирекції ФСС чи його відділенню. Утратила чинність постанова правління ФСС з ТВП від 22.12.10 р. № 26, якою було затверджено попередній Порядок. 

Із 1 жовтня уведено в дію Закон від 21.12.17 р. № 2258-VIII (далі – Закон № 2258), яким визначено правові засади аудиту фінансової звітності та провадження аудиторської діяльності в Україні та визнано таким, що втратив чинність, Закон від 22.04.93 р. № 3125-XII. Аудитори, строк чинності сертифікатів яких не закінчився до цієї дати, вважаються такими, що підтвердили кваліфікаційну придатність до аудиторської діяльності та набули практичний досвід згідно із цим Законом. Таких аудиторів Аудиторська палата України (далі – АПУ) зобов’язана внести до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності (далі – Реєстр).

За аудиторськими фірмами та аудиторами, зареєстрованими як фізособи-підприємці, які мали право на провадження аудиторської діяльності на 1 жовтня, це право зберігається і надалі. АПУ повинна внести таких осіб до Реєстру.

До 31 жовтня вищеназвані особи мають подати до АПУ відомості, що підлягають оприлюдненню в Реєстрі. Із 7 лютого 2019 року почнуть діяти норми КУпАП, якими встановлено відповідальність:

  • за порушення порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом – штраф у розмірі від 1 000 до 2 000 НМДГ (від 17 000 до 34 000 грн.) (ст. 16316);
  • ненадання аудитором інформації до Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, подання якої передбачено законом, – штраф у розмірі від 100 до 200 НМДГ (від 1 700 до 3 400 грн.) (ст. 16626).

Із 1 жовтня набуло чинності Положення, затверджене постановою Правління НБУ від 02.08.18 р. № 90, а отже, змінився порядок подання банками до НБУ аудиторських звітів за результатами щорічної перевірки фінзвітності. Договір з аудиторською фірмою на проведення обов’язкового аудиту фінзвітності за 2018 рік (далі – договір) мають подати до НБУ:

  • не пізніше 1 листопада – банки, які уклали договір до 1 жовтня (дня введення в дію Закону № 2258);
  • до 15 грудня – банки, які не уклали договір до 1 жовтня. Договір до НБУ подається у порядку, визначеному цим Положенням.

Утратило чинність аналогічне Положення, затверджене постановою Правління НБУ від 09.09.03 р. № 389 (постанова НБУ від 02.08.18 р. № 90).

Із 1 жовтня уточнено вимоги до останнього аудиторського звіту, поданого банком-агентом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) до Нацбанку. Такий звіт має містити висновок суб’єкта аудиторської діяльності, який включений до Реєстру та має право проводити обов’язковий аудит фінзвітності або входить до міжнародної аудиторської мережі аудиторських фірм, представлених у цьому реєстрі (немодифіковану або модифіковану думку – думку із застереженням), про відповідність річної фінзвітності (консолідованої фінзвітності) дійсному фінансовому стану банку відповідно до МСФЗ (рішення виконавчої дирекції Фонду від 26.07.18 р. № 2113).

Із 1 жовтня набула чинності постанова Правління НБУ від 02.08.18 р. № 89 (діє по 06.02.21 р.), якою визначено порядок відхилення (відсторонення) Нацбанком:

  • обраної банком аудиторської фірми. Установлено перелік підстав, за якими Нацбанк має право прийняти рішення про відхилення аудиторської фірми, зокрема: недотримання банком вимог ст. 29 Закону № 2258 щодо порядку призначення аудиторської фірми; недотримання аудиторською фірмою визначених ст. 6, 10, 24, 26 та 27 цього Закону вимог про незалежність аудиторів та аудиторської фірми, активної участі ключового партнера з аудиту у виконанні завдання з обов’язкового аудиту фін-звітності, обмежень щодо надання послуг; недотримання аудиторською фірмою порядку подання банком до НБУ аудиторського звіту в частині достовірності та розкриття інформації, що має обов’язково міститися в аудиторському звіті за результатами проведення аудиту фінзвітності банку (пп. 1–3 п. 15 розд. II) тощо;
  • аудиторської фірми, яка проводить аудит фінзвітності банку. НБУ може відсторонити таку фірму з підстав, визначених пп. 1–3, 7, 9, 10 п. 15 розд. II Положення, та за наявності інформації про застосування дисциплінарного стягнення до аудиторської фірми (крім попередження).

У разі прийняття Нацбанком рішення про відсторонення аудиторської фірми банк обирає іншу аудиторську фірму та повідомляє про це Нацбанк.

Із 1 жовтня набули чинності зміни до низки постанов правління НБУ з метою приведення їх у відповідність до законодавства.

Зокрема, змінився підхід до визначення спеціалізованих банків довірчого управління. Банк набуває статусу спеціалізованого банку до-вірчого управління, якщо обсяг операцій за договорами довірчого управління становить 50 (було – 100) і більше відсотків сукупних активів банку (абзац третій п. 1.1 гл. 1 розд. VIII). Відповідну зміну внесено також до гл. 3, якою визначено порядок дотримання спеціальних значень економічних нормативів, установлених для спеціалізованих банків довірчого управління (постанова Правління НБУ від 18.09.17 р. № 92).

Із 1 жовтня втратила чинність постанова Кабміну від 25.05.06 р. № 740, якою затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) (постанова КМУ від 11.07.18 р. № 550). Надалі порядок ведення ЄДРСР визначатиметься положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, яке затвердить Вища Рада правосуддя. Система почне функціонувати за 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про її створення та забезпечення функціонування (Закон від 03.10.17 р. № 2147-VIII).

Із 1 жовтня набув чинності новий ДБН В.2.2-4-2018 «Будинки і споруди. Заклади дошкільної освіти», яким, зокрема, дозволяється розміщення у житлових будинках вбудованих і вбудовано-прибудованих дошкільних навчальних закладів (далі – ДНЗ) у вигляді:

  • вбудованих приміщень груп короткотривалого (до 4 годин) перебування дітей дошкільного віку в 1–2-поверхові житлові будинки;
  • вбудованих ДНЗ загального розвитку (ясел, ясел-садків, дитсадків) місткістю до 80 місць (2–4 групи) в 1–2-поверхові житлові будинки;
  • вбудовано-прибудованих ДНЗ загального розвитку місткістю до 120 місць (до 6 груп) в 1-2-поверхові житлові будинки;
  • прибудованих ДНЗ загального розвитку місткістю до 160 місць (до 8 груп) до глухих торців житлових будинків.

При цьому обов’язково мають враховуватися пожежні вимоги до проектування ДНЗ, а також відповідні норми ДБН щодо житлових будинків. Земельна ділянка ДНЗ має відокремлюватися огорожею й зеленими насадженнями від прибудинкової території житлового будинку. Озеленення групових майданчиків та освітленість приміщень таких ДНЗ має відповідати вимогам ДБН про захист територій і будинків від шуму та вимогам Санітарного регламенту для ДНЗ.

Новим ДБН також уводиться низка змін для покращення комфорту та безпеки дітей, зокрема облаштування інклюзивного простору в приміщеннях та впровадження енергозберігаючих технологій і матеріалів.

Із 1 жовтня набули чинності шість національних стандартів щодо безпечності іграшок, які приведено у відповідність до європейських нормативних документів. Раніше наказом ДП «УкрНДНЦ» від 27.12.16 р. № 445 передбачалося надання чинності цим стандартам із 1 січня поточного року (ДП «УкрНДНЦ» від 17.11.17 р. № 369).

Із 1 жовтня вартість проїзду пасажирів у загальних, плацкартних, купейних вагонах із 4-місними купе та м’яких вагонах із 2-місними купе поїздів внутрішнього сполучення згідно з розд. II Тарифів, затверджених наказом Мінінфраструктури від 20.04.18 р. № 184, індексується на 1,12.

Із 2 жовтня відкориговано розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, установлений у додатку до постанови КМУ від 30.10.08 р. № 957.

Так, залежно від коду виробів підвищено мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни: на горілку та лікеро-горілчані вироби – на 12,4–19,6 %; віскі, ром та джин – на 12 %; коньяк (бренді) – на 6,6–9,5 %, вина – на 4,5–13,5 %. Мінімальна ціна за 1 літр 100%-вого спирту становить, зокрема:

  • на горілку та лікеро-горілчані вироби: оптово-відпускна – 321 грн., роздрібна – 447 грн. (була відповідно 268,67 та 397,76 грн.);
  • коньяк (бренді) п’ять зірочок: оптово-відпускна – 481,60 грн., роздрібна – 758,30 грн. (була відповідно 495,95 та 692,60 грн.).

Роздрібна ціна на вина виноградні натуральні з доданням спирту та міцні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л становить 49 грн. (була – 45 грн.); вина у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л – 89 грн.

Таке підвищення цін пов’язане з тим, що уведені з вересня 2017 року мінімальні ціни не відповідали реальним витратам суб’єктів господарювання на виробництво та реалізацію алкоголю, оскільки зросли ставки акцизного податку, ціна на спирт тощо.

Установлено, що мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв заокруглюються: у бік зменшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 1 до 4 коп.; у бік збільшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 5 до 9 коп. (постанова КМУ від 05.09.18 р. № 748).

Із 13 жовтня вводиться в дію Закон від 20.03.18 р. № 2354-VIII «Про стратегічну екологічну оцінку», розроблений з метою адаптації національного законодавства до законодавства Євросоюзу в даній сфері.

Метою стратегічної екологічної оцінки (далі – СЕО) є сприяння сталому розвитку шляхом забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення та охорони його здоров’я, інтегрування екологічних вимог під час розроблення і затвердження документів державного планування.

Етапами СЕО є: визначення обсягу і складання звіту про СЕО; проведення громадського обговорення та консультацій (у т. ч. транскордонних); врахування звіту СЕО, результатів громадського обговорення і консультацій; інформування про затвердження документа державного планування; моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, зокрема для здоров’я населення.

Із 19 жовтня товари, контроль за міжнародними передачами яких здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 28.01.04 р. № 86, визначено в Єдиному списку товарів подвійного використання (додаток до цієї постанови) (постанова КМУ від 11.01.18 р. № 1).

Джерело: uteka

*Зверніть увагу: Блог бухгалтерва інколи може містити також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо. Дані матеріали відображають виключно точку зору їх авторів.


Поділитися статтею з друзями!


Популярні статті