ДФС про податки: огляд за березень

Платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності. Платник зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Статтею 121 ПКУ визначено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі  510 грн

У разі уточнення податкових зобов’язань протягом року (після граничного терміну подання Декларації) у комірці «уточнююча» рядка 1 заголовної частини Декларації, форма якої затверджена наказом Мінфіну України від 10.04.2015 р. № 408, проставляється відмітка «Х».

У разі одночасного коригування податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо неправильно (помилково) вказано код типу об’єкта нерухомості (загальну площу, ставку податку або суму пільги тощо) як по житловій, так і нежитловій нерухомості, платнику необхідно подати одну уточнюючу Декларацію з окремими уточнюючими розрахунками для об’єктів житлової (додаток 1) та нежитлової (додаток 2) нерухомості. 

У разі коригування податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, лише по житловій чи нежитловій нерухомості заповнюється один уточнюючий розрахунок/додаток, показники якого переносяться до Декларації

Фізична особа — підприємець — платник єдиного податку, яка використовує будівлі (споруди), їх частини, для провадження господарської діяльності та яка оформила відповідно до вимог законодавства свої права на земельну ділянку під такими об’єктами, не повинна сплачувати земельний податок.

Разом із тим, абзац четвертий п. 297.1 ст. 297 ПКУ не передбачає звільнення від земельного податку для фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку у разі коли обов’язок із сплати податку виникає у нього, як у співвласника багатоквартирного будинку, у складі витрат на управління. Платником податку за земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території є особа, щодо якої здійснено реєстрацію державних прав на таку земельну ділянку (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб’єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників).

Усі співвласники багатоквартирного будинку (в тому числі фізичні особи — підприємці на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності) мають однакові обов’язки щодо здійснення витрат на управління будинком (пропорційно до своєї частки у спільному майні багатоквартирного будинку), до складу яких буде включатися передбачена законодавством плата за землю щодо земельної ділянки під таким будинком та прибудинкову територію

Застосування штрафних санкцій відповідно до ст. 120 ПКУ за неподання деяких додатків до поданої вчасно податкової декларації екологічного податку (далі — Декларація) (в тому числі окремого додатка 1 до Декларації в частині зобов’язань за викиди двоокису вуглецю в атмосферне повітря (далі — окремий додаток 1 до Декларації)) ПКУ не передбачено.

У разі подання окремого додатка 1 до Декларації та несплати узгодженої суми грошового зобов’язання з екологічного податку протягом строків, визначених ПКУ, за кодом бюджетної класифікації 19011000 до платника податків застосовується штрафна санкція, передбачена п. 126.1 ст. 126 ПКУ, та пеня відповідно до ст. 129 ПКУ.

Слід зазначити, що у разі неподання платником екологічного податку окремого додатка 1 до Декларації, такий платник має право до настання граничного терміну подання такої звітності подати нову звітну Декларацію разом з таким додатком 1 або уточнюючу Декларацію з окремим додатком 1 до Декларації після настання граничного терміну її подання із зазначенням суми штрафної санкції у розмірі, визначеному п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені відповідно до ст. 129 ПКУ, сплативши задекларовану суму екологічного податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення, штраф та пеню за кодом бюджетної класифікації 19011000

Платник податків має право оскаржити направлену контролюючим органом податкову вимогу в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган прийняв рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, такий платник податків може звернутися до ДФС із скаргою про перегляд цього рішення протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником такої вимоги.

Рішення ДФС, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Порядок судового провадження щодо оскарження рішень контролюючого органу регулюється положеннями Кодексу адміністративного судочинства України

З інформацією щодо реквізитів депозитного рахунку 3734 (єдиного рахунку) можна ознайомитися на: офіційному веб-порталі ДФС за посиланням

Головна>Медіа-центр>Новини>Завершується перехідний період переведення підприємств на обслуговування через «Єдиний рахунок»,

субсайтах територіальних органів ДФС та на митних постах митниць ДФС

Для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів, а згідно з ч. 3 ст. 368 МКУ — особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості.

Для цього при переміщенні (пересиланні) через митний кордон України дорогоцінних, напівдорогоцінних та декоративних каменів контролюючим органам може надаватися висновок за результатами експертизи гемологічних об’єктів, підготовлений експертами-гемологами, уповноваженими здійснювати експертизу таких товарів за формою, затверд­женою наказом Мінфіну України від 29.01.97 р. № 19