Огляд відповідей ДПС за жовтень (частина І)

Огляд відповідей ДПС за жовтень (частина І)

За поточними матеріалами Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР).

Категорія ЗІР Запитання Коротка відповідь
ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ
102.25 Окремі норми щодо відповідальності платників податку
  Чи нараховується контролюючим органом штраф відповідно до ст. 127 ПКУ та пеня, якщо платник податку під час виплати доходу нерезиденту не утримав податок на доходи нерезидента та не сплатив його до бюджету, не відобразив виплату доходу нерезиденту в Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, однак до подання уточнюючої декларації сплатив податок з таких доходів та штраф у розмірі 3 %?

ПКУ передбачає застосування штрафу до платників податків за ст. 127 ПКУ у разі порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати.

До платника, який виявив факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, самостійно донарахував суму податкових зобов’язань з дотриманням вимог п. 50.1 ст. 50 ПКУ та сплатив суму недоплати та штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання уточнюючого розрахунку, не застосовуються штрафи, передбачені ст. 127 ПКУ.

При цьому якщо платник податків подав уточнюючу Декларацію після спливу 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ, та не нарахував суму пені за ст. 129 ПКУ, то пеня нараховується контролюючим органом самостійно

ПОДАТОК НА ДОХОДИ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
104.09 Порядок заповнення та подання податкової декларації
  Чи заповнюється графа 9 розділу І додатка Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи з від’ємним значенням, якщо фізична особа — підприємець за результатами господарської діяльності отримує збиток? Фізична особа — підприємець на загальній системі оподаткування у графі 9 «Сума чистого оподатковуваного доходу» розділу І додатка Ф2 до декларації про майновий стан і доходи (далі — податкова декларація) зазначає суму чистого оподатковуваного доходу, однак якщо за результатами господарської діяльності отримано збиток, то графа 9 розділу І додатка Ф2 до податкової декларації прокреслюється
ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ
112.02 Об’єкт оподаткування
  За які земельні ділянки фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку четвертої групи зобов’язані сплачувати земельний податок?

Фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку четвертої групи, які є власника­ми/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки (не більше 20 га), що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, земельний податок сплачується на загальних підставах

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ВАЛЮТНИЙ КОНТРОЛЬ
114.02 Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті
  Чи допускається відступлення права вимоги та переведення боргу незалежно від наявності угод чи фінансових зобов’язань між резидентами, а також між резидентами та нерезидентами? Допускається здійснення уступки вимоги між резидентами при виконанні експортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У разі заміни боржника-нерезидента іншим нерезидентом валютна виручка (товар) надійде експортеру (імпортеру) продукції, але від іншого нерезидента, тобто вимоги Закону України від 21.06.2018 р. № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» не буде порушено. Крім того, у разі укладення договору переведення боргу між двома нерезидентами за кордоном, за умови відсутності іншої домовленості сторін у самому договорі, матеріальне право України не застосовується
ЛІЦЕНЗУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ОБІГУ СПИРТУ, АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ, ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ ТА ПАЛЬНОГО
115.03 Ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним
  Чи потрібно суб’єкту господарювання для здійснення роздрібної торгівлі виключно винами столовими придбавати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями? Роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватись суб’єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Водночас при здійсненні господарської діяльності необхідно враховувати обмеження щодо продажу та споживання столових вин
115.05 Інші питання
  Чи потрібно філії або іншому відокремленому підрозділу, які мають повноваження здійснювати виробництво, зберігання, роздрібну та оптову торгівлю пальним, отримувати ліцензію на відповідний вид господарської діяльності?

Отримання ліцензій на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним здійснюється виключно суб’єктами господарювання юридичними особами чи фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

При цьому ліцензія отримується на кожне місце оптової або роздрібної торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального. За відсутності місць оптової торгівлі пальним отримується одна ліцензія на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання

АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК
116.12 Окремі норми щодо відповідальності платників податку
  Яка відповідальність передбачена за переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, не зазначеними в акцизних накладних чи заявках на переміщення пального або спирту етилового, транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними? У разі виявлення фактів переміщення пального або спирту етилового з використанням транспортних засобів, що не зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, або в заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, відповідні контролюючі органи тимчасово (до винесення рішення суду) вилучають такі пальне або спирт етиловий та транспортні засоби з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію)
  Яка відповідальність передбачена 
за порушення граничних термінів реєстрації другого примірника акцизної наклад­­ної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних?

Пунктом 1202.2 ст. 1202 ПКУ визначено, зокрема, що відсутність з вини платника акцизного податку, який отримав пальне або спирт етиловий, реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі — ЄРАН) другого примірника акцизної накладної/розрахунку коригування (далі — АН/РК) протягом більш як 120 календарних днів після граничного терміну реєстрації другого примірника АН/РК — тягне за собою накладення штрафу в розмірі 2 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у такій АН/РК.

Сума акцизного податку для цілей п. 1202.2 ст. 1202 ПКУ визначається за ставкою, що встановлена на дату реалізації пального, та курсом Нацбанку, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального, а для спирту етилового — за ставкою, що встановлена на дату реалізації спирту етилового. При цьому п. 25 підрозділу 5 розділу XX ПКУ передбачено, зокрема, що норми ст. 1202 ПКУ, якими запроваджено нові штрафні санкції, застосовуються з 01.10.2019 р.

З огляду на зазначене норми п. 1202.2 ст. 1202 ПКУ стосовно застосування штрафних санкцій за порушення термінів та порядку реєстрації другого примірника акцизної накладної/другого примірника розрахунку коригування вперше починають застосовуватись із 01.10.2019 р., тобто такі штрафні санкції можуть бути застосованими до акцизних накладних, розрахунків коригування до них, дата реєстрації яких в ЄРАН починається з 01.10.2019 р.

Зазначена позиція викладена у листі ДФС від 21.08.2019 р. № 27120/7/99-99-15-03-03-17 та погод­жена Мінфіном

ОБЛІК ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ
119.02 Взяття на облік відокремлених підрозділів нерезидентів
  Як заповнюється заява за формою № 1-ОПП нерезидентом, який не має майнових прав на нерухомість та землю в Україні, однак планує відкрити рахунок у банку або іншій фінансовій установі?

Нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які відкривають рахунки в банках України, відповідно до ст. 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» зобов’язані стати на облік в контролюючих органах.

Взяття на облік в контролюючому органі нерезидента здійснюється на підставі реєстраційної заяви за формою № 1-ОПП, яку нерезидент зобов’язаний подати до відкриття рахунку в Україні до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в якому відкривається рахунок.

Поля заяви за формою № 1-ОПП про взяття на облік в контролюючому органі нерезидента заповнюється так:

«1. Податковий номер» — не заповнюється (присвоюється контролюючим органом під час взяття на облік іноземної компанії);

«2. Повне найменування українською мовою» та «3. Скорочене найменування українською мовою» — зазначаються повне та скорочене найменування нерезидента, яке зазначене у нотаріально засвідченому перекладі українською мовою копії витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, або іншому документі (що підтверджує реєстрацію юридичної особи нерезидента), виданому в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верхов­ною Радою України (далі — Реєстраційний документ);

«4. Найменування контролюючого органу, до якого подається заява» — зазначається код та найменування контролюючого органу, до якого подається заява про взяття на облік нерезидента.

Розділ: Дані про реєстрацію

«5. Найменування органу державної реєстрації», «дата реєстрації» та «номер реєстрації» нерезидента — зазначаються відповідні дані із Реєстраційного документа;

«Код та назва організаційно-правової форми» — зазначається код організаційно-правової форми нерезидента «170» — iноземне пiдприємство.

«6. Вид діяльності» — зазначається код та найменування основного виду економічної діяльності юридичної особи нерезидента у країні його реєстрації, приведеного методом аналогії у відповідність із Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.

Розділ: Адресні дані платника податків

«8. Місцезнаходження» —  зазначається інформація про місцезнаходження або місце реєстрації (проживання) в Україні представника нерезидента, за яким контролюючі органи можуть здійснювати зв’язок;

«9. Керівник» — зазначаються прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) номер паспорта представника нерезидента, його контактний номер телефону, факсу;

«Дата призначення» — дата реєстрації документа, яким надано повноваження представляти в Україні інтереси нерезидента.

Розділ: Інформація про засновників (для юридичних осіб)

«Ідентифікаційний номер» — зазначається ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) нерезидента у країні його реєстрації, який однозначно ідентифікує компанію, організацію в країні її походження;

«Країна» — зазначається код та найменування країни реєстрації нерезидента.

«Найменування нерезидента у країні його місцезнаходження» — латинськими літерами зазначається найменування нерезидента згідно із даними, зазначеними у Реєстраційному документі;

«Місцезнаходження» — зазначається латинськими літерами юридична адреса юридичної особи — нерезидента в країні реєстрації згідно із даними, зазначеними у Реєстраційному документі

ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ
133.05 Судове оскарження
  Чи відображаються донараховані/зменшені суми грошових зобов’язань в ІКП під час проведення процедури судового оскарження в касаційній інстанції? У разі оскарження платником в судовому порядку рішення, прийнятого контролюючим органом, донараховані/зменшені контролюючим органом суми вважаються узгодженими та відображаються в інтегрованих картках платників (далі — ІКП) з дня набрання судовим рішенням першої та/або апеляційної інстанції законної сили. Проте якщо платником податків під час касаційного оскарження судового рішення першої та/або апеляційної інстанції подано заяву про зупинення виконання судового рішення та судом касаційної інстанції постановлено ухвалу про зупинення виконання такого рішення, то визначені контролюючим органом донараховані/зменшені суми вважаються неузгодженими та не відображаються в ІКП до закінчення касаційного провадження
ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ
135.04 Загальні питання щодо стану розрахунків з бюджетом
  Як платник податків може повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання та пені (крім ЄСВ)?

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, зокрема, відповідно до ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку

135.05 Листування з платником податків
  Як оформлюються письмові звернення (у тому числі якою мовою), адресовані контролюючим органам від громадян?

Оформлення письмових звернень громадян здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».

Звернення мають складатися державною (офіційною) мовою та адресуються контролюючому органу, його посадовим особам, якщо порушені у зверненні питання належать до їх компетенції.

У зверненні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина та викладається суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Письмове звернення має бути надруковано або написано від руки розбірливо і чітко, підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь або відомості про інші засоби зв’язку з ним

ПЕРЕВІРКИ
136.06 Оформлення результатів перевірок
  Яким контролюючим органом та я у якій формі оформлюються результати документальної планової (виїзної, невиїзної) перевірки (акт, довідка, зауваження, заперечення, повідомлення-рішення)?

Функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів. Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (за наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені ПКУ, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов’язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків або його представників із висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем отримання акта (довідки).

ППР приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, для надсилання (вручення) ППР, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів — протягом трьох робочих днів, що настають за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов’язань платника

ТРАНСФЕРТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ
137.07 Використання сервісу Електронний кабінет
  Як платнику податків отримати в електронному вигляді довідку про відсутність заборгованості з платежів через ЕК та на які нормативно-правові акти має посилатися платник податків у заяві для отримання такої довідки?

Заява про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі — Заява), подається, зокрема, в електронній формі — до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролю­ючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі — уповноважений орган) через приватну частину Електронного кабінету, з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дає змогу платнику створити та надіслати Заяву за формою J1300305 (для юридичних осіб) або F1300305 (для фізичних осіб).

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі — Довідка), буде подано платником.

Необхідність у підтвердженні органами ДПС відсутності заборгованості Довідкою вимагається численними нормативно-правовими актами України з метою її подальшого надання органам/суб’єктам, що уповноважені на надання фінансової підтримки (компенсації, дотації), проведення закупівель за державні кошти, виділення бюджетного фінансування тощо (наприклад, Закон України від 25.12.2015 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі», частиною другою ст. 17 якого визначено, що замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника у разі, якщо учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів)).

Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині Електронного кабінету з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом п’яти робочих днів з дня, що настає за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

 

Джерело: ЗІРvisnuk.com.ua

_________________________________________________________________________

Цікавить ще більше новин та інформації, або ж бажаєте дізнатись про нас детальніше? Тоді пропонуємо Вам ознайомитись з питаннями, які вас цікавлять, на сайті - https://intelserv.net.ua

Тут Ви зможете лише декількома кліками ознайомитись з продуктами та послугами, отримати інформацію стосовно заходів та безпосередньо на сайті отримати рахунок на необхідну вам послугу та продукт. "Інтелектуальний сервіс" - це сервіс рішень, які визначають майбутнє.

_________________________________________________________________________


Долучайтесь до нас в Instagram та facebookна Вас чекають:

  • корисні лайфхакиenlightened
  • актуальні новиниyes
  • та розважальна рубрикаlaugh

!Дізнатися більше новин Ви також зможете на нашому каналі в >>> Telegram.

Чому варто обрати програмний РРО?

Виникли питання? Залиште заявку для нашого фахівця

Читайте також: