Новини. ГК Інтелектуальний Сервісс


Зміни в законодавстві, що діють з листопада 2018 року

02-11-2018 | 553

Шановні колеги!

Із 1 листопада набула чинності нова Інструкція про ведення касових операцій банками в Україні, затверджена постановою Правління НБУ від 25.09.18 р. № 103 (далі – Інструкція № 103), та втратила чинність Інструкція, затверджена постановою Правління НБУ від 01.06.11 р. № 174.

Зокрема, Інструкцією № 103:

  • установлено: порядок і вимоги до здійснення банками (філіями, відділеннями) (далі – банки) касових операцій у національній та іноземній валюті; вимоги до оформлення банками касових документів та оброблення банкнот (монет); порядок здавання та отримання банками готівки національної валюти в Нацбанку; порядок видачі (приймання) банками банкнот у касетах, обміну пошкоджених спеціальним розчином банкнот гривні;
  • регулюються взаємовідносини банків із питань здійснення касових операцій із Нацбанком, іншими банками та клієнтами банків.

Небанківські фінустанови та Укрпошта зобов’язані виконувати вимоги Інструкції № 103 у частині переказу готівки в гривні із застосуванням ПТКС, а також оформлення касових документів.

Інструкцією № 103 регулюються такі касові операції: приймання через касу банку готівки національної та іноземної валюти (далі – готівка) від клієнтів для зарахування на власні рахунки та рахунки юридичних і фізичних осіб або на рахунок банку; видача готівки клієнтам з їхніх рахунків через касу банку; приймання від фізичних та юридичних осіб готівки для переказу і виплати отримувачу суми переказу в готівці через операційну касу банку; отримання банком у Нацбанку підкріплення готівкою, здавання придатної та не придатної до обігу готівки; вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет) та надсилання їх на дослідження до Нацбанку; обмін клієнтам не придатних до обігу та вилучених з обігу банкнот (монет) гривні на придатні, монет на банкноти, банкнот на монети, банкнот (монет) одних номіналів на банкноти (монети) інших номіналів; оброблення готівки; прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків.

Інструкцією № 103 затверджено нові вимоги, зокрема:

  • до визначення банком у внутрішніх положеннях (інструкціях), системи контролю за касовими операціями, порядку звіряння готівки під час ревізії цінностей, роботи із цінними паперами (далі – ЦП) та цінностями, що мають вартість, які зберігаються у сховищах;
  • інформування банком клієнтів через інформаційні матеріали, розміщені в доступному для них місці;
  • оформлення касових документів у разі сплати платежів за адміністративні послуги та за рахунками умовного зберігання (ескроу).

До 1 грудня банки зобов’язані розробити (унести зміни до діючих) та затвердити внутрішні положення (інструкції) про організацію роботи щодо здійснення касових операцій, а до їх затвердження – керуватися в роботі відповідними діючими положеннями.

Із 1 листопада розрахунки за операціями з облігаціями внутрішньої державної позики України, стороною яких є нерезидент, здійснюються з урахуванням особливостей, установлених постановою Правління НБУ від 18.09.18 р. № 100.

Так, за правочином щодо ЦП, укладеним поза фондовою біржею, стороною якого є нерезидент, розрахунки можуть здійснюватися за принципом «поставка ЦП проти оплати», «поставка ЦП без оплати» або «оплата проти поставки ЦП» виключно, якщо другою стороною такого правочину є банк, який діє від свого імені та за свій рахунок, або нерезидент.

В інших випадках, коли стороною правочину є нерезидент, депозитарій Нацбанку обслуговує розрахунки за такими правочинами щодо ЦП тільки за принципом «поставка ЦП проти оплати» і тільки в разі їх укладення на фондовій біржі (п. 49 гл. 5 Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 21.12.17 р. № 140).

Із 1 листопада по 31 грудня 2018 року застосовуються нові Граничні тарифи на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, затверджені рішенням Нацкомзв’язку від 18.09.18 р. № 488. Зокрема, для населення (як міст та райцентрів, так і сіл та селищ міського типу) підвищилася місячна абонплата за користування телефонним апаратом із погодинною оплатою місцевих розмов.

Документом затверджено також граничні тарифи на зазначені послуги на період із 1 січня 2019 року. Установлено, що оператори мають право знижувати Граничні тарифи, але не нижче рівня собівартості відповідної послуги.

З 1 листопада всі охочі зможуть обміняти паспорт у формі книжечки на ID-картку

Кабмін вніс зміни до постанови КМУ від 25.03.2015 р. №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України». За ними, з 1 листопада 2018 року громадяни України матимуть можливість здійснити обмін паспорта у формі книжечки на паспорт у формі картки за бажанням у будь-який час. Всі раніше видані документи будуть чинними до завершення строку їхньої дії.

Із 4 листопада набуває чинності Порядок виконання митних формальностей на повітряному транспорті, розроблений на виконання ч. 2 ст. 246 Митного кодексу, зокрема:

  • митний контроль повітряних суден (далі – ПС) і товарів, що переміщуються ними через митний кордон України, здійснюється виключно органом доходів і зборів у формах та обсязі, визначених за результатами застосування системи управління ризиками, у тому числі із використанням інформаційних технологій, і завершується митним оформленням;
  • органи доходів і зборів у пунктах пропуску для повітряного сполучення взаємодіють із держорганами, які здійснюють санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний, екологічний, радіологічний контроль, контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, координують їхню роботу в зонах митного контролю.

Документом визначено особливості митного контролю та оформлення ПС, що виконує міжнародний рейс; контролю за реекспортом/реімпортом ПС тощо (наказ Мінфіну від 03.08.18 р. № 671).

Із 5 листопада набуває чинності оновлене Положення про систему BankID Нацбанку, затверджене постановою Правління НБУ від 30.08.16 р. № 378, у редакції постанови Правління НБУ від 03.10.18 р. № 105.

Положенням визначається порядок функціонування національної системи електронної дистанційної ідентифікації фізичних осіб (далі – система), підключення, зупинення та відновлення роботи абонентів системи, передачі ідентифікаційних даних у системі. Положенням розширюються можливості використання дистанційної ідентифікації фізосіб через систему суб’єктами надання адміністративних послуг, банками та небанківськими установами, а також оновлюється порядок підключення до системи та умови користування нею.

Із 7 листопада довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – платежі), видаватиметься відповідно до Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.18 р. № 733.

За вибором платника:

  • подається заява про надання довідки: у паперовій формі – до ДПІ за основним місцем його обліку або до контролюючого органу, уповноваженого на погашення податкового боргу; в електронній – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету (далі – е-кабінет). У заяві платник повинен посилатися на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, та зазначати найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого подаватиметься довідка;
  • видається довідка – у паперовій формі (платник або його законний чи уповноважений представник отримує безпосередньо в органі, до якого було подано заяву) або електронній (через приватну частину е-кабінету) з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.

Із 7 листопада набуває чинності Закон від 05.10.17 р. № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).

Згідно із Законом № 2155 електронна довірча послуга (далі – ЕДП) – це послуга, що надається для забезпечення електронної взаємодії двох або більше суб’єктів, які довіряють надавачу ЕДП надання такої послуги.

Закон № 2155 регулює відносини, що виникають між юридичними, фізичними особами, суб’єктами владних повноважень у процесі надання, отримання ЕДП, процедури надання цих послуг, нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері ЕДП, а також основні організаційно-правові засади електронної ідентифікації. Суб’єктами відносин у цій сфері є: користувачі та надавачі ЕДП; органи з оцінки відповідності; засвідчувальний центр; центральний засвідчувальний орган (далі – ЦЗО); контролюючий орган.

До складу ЕДП входять:

  • створення, перевірка та підтвердження удосконаленого електронного підпису чи печатки;
  • формування, перевірка та підтвердження: чинності сертифіката електронного підпису чи печатки, сертифіката автентифікації веб-сайту, електронної позначки часу;
  • реєстрована електронна доставка;
  • зберігання удосконалених електронних підписів, печаток, електронних позначок часу та сертифікатів, пов’язаних із цими послугами. Кожна така послуга може надаватися як окремо, так і в сукупності.

Електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях:

  • не повинні містити власноручного підпису згідно із законодавством, а також автентифікація в інформаційних системах, в яких обробляються такі електронні дані, може здійснюватися з використанням ЕДП або без отримання таких послуг за умови попередньої домовленості між учасниками взаємодії про порядок їх електронної ідентифікації;
  • повинні містити власноручний підпис, а також автентифікація у складових інформаційних систем, у яких обробляються електронні дані, та володільцями інформації в яких є органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинна здійснюватися з використанням кваліфікованих ЕДП.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, держреєстратори, нотаріуси та інші суб’єкти, які здійснюють функції держреєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а в разі набуття, зміни чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) або печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання. Порядок використання ЕДП у вищеназваних суб’єктах установлює КМУ.

 

Із 7 листопада 10 актів КМУ втрачають чинність, а 8 змінюються

Це пов'язано з приведенням законодавства у відповідність до Закону "Про електронні довірчі послуги". Так, Уряд постановою від 10.05.2018 р. №356 вніс зміни та визнав такими, що втратили чинність деякі акти Кабінету Міністрів. Це забезпечить використання запровадженого нового понятійного апарату, враховуючи умови та вимоги використання електронних довірчих послуг, а також здійснення повноважень головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері електронних довірчих послуг. 

З 7 листопада діятиме Порядок використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності.

Цей Порядок затверджений постановою КМУ від 19.09.2018 р. №749. Документ прийнято на виконання Закону “Про електронні довірчі послуги”. Реалізація постанови сприятиме забезпеченню розвитку сфери електронних довірчих послуг та електронного документообігу; встановленню чинності сертифіката відкритого ключа на момент його накладення; посиленню організаційних заходів з підвищення контролю за достовірністю процесу ідентифікації фізичної особи (уповноваженого представника юридичної особи); запобіганню компрометації особистих ключів підписувачів та можливості вчинення шахрайських дій; підвищенню рівня довіри до електронних документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис державної установи.

Довідка про відсутність заборгованості – нова форма та новий порядок її надання з 7 листопада!

Мінфін наказом від 03.09.2018 р. №733 затвердив новий Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. Також оновлено форму самої довідки та заяви на її отримання. 

Не пропустіть! 9 листопада - граничний термін подання звітності за III квартал 2018 року.

А це декларація з ПДВ, декларація з податку на прибуток, форма №1ДФ, декларація "єдинника" III групи і ще кілька десятків звітів.

З 16 листопада змінюються правила звітності для видобувної галузі

З цієї дати набирає чинності новий Закон №2545-VIII, який спрямований на виконання міжнародних зобов'язань України у зв'язку з приєднанням до Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (ІПВГ), а також на імплементацію низки Директив ЄС у частині підвищення прозорості і відкритості діяльності, пов'язаної із управлінням ресурсами надр, та запобігання корупції у видобувних галузях. Зокрема, Закон передбачає запровадження цілої низки звітів, що покликані висвітлити чимало аспектів діяльності видобувних компаній. Один із таких звітів — Звіт про платежі на користь держави.

 19 листопада - граничний строк сплати податкових зобов'язань за ІII квартал 2018 р. 

 

24 листопада набере чинності Закон щодо сприяння залученню іноземних інвестицій

Законом від 15.05.2018 р. №2418-VIII, зокрема, встановлено правовий режим обліку прав власності іноземних клієнтів глобальних зберігачів чи інших фінансових посередників на цінні папери у депозитарній системі України. Крім того, внесено до законодавства щодо депозитарної діяльності нові правові категорії «номінальний утримувач», «рахунок у цінних паперах номінального утримувача», а також унормовано пов'язані із цим основні аспекти депозитарної діяльності.

Джерела: uteka.ua, dtkt.ua


Поділитися статтею з друзями!


Популярні статті