Чи загрожує українській економіці підвищення мінімальної зарплати?

Чи загрожує українській економіці підвищення мінімальної зарплати?

Наразі в ЗМІ широко обговорюється президентський законопроект № 3963 про підвищення з 1 вересня 2020 року мінімальної заробітної плати до 5000 грн. При цьому, значна кількість експертів попереджує про загрози від такого рішення: зростання дефіциту бюджету, прискорення інфляційних процесів, проблеми для бізнесу тощо.


Читати також:

Вдвічі збільшено штраф за порушення термінів зберігання документів

Чи має право роботодавець розірвати трудовий договір з працівником, який хворіє тривалий час?

Як зареєструвати програмний РРО: поради від ДПС

Отримуйте всі актуальні новини на нашому каналі в Telegram, а також звертайтесь з будь-якими питаннями до нашого Intelserv консультанта!


Але, на жаль, історія нас не вчить. Ми вже почали забувати про результати, які отримала країна від підвищення мінімальної заробітної плати у 2017 році. Тоді ця державна соціальна гарантія зросла вдвічі з 1600 грн. до 3200 грн. та була встановлена у відповідності до розрахованого Мінсоцполітики фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Давайте згадаємо, якими виявилися результати від реалізації того кроку.

Підвищення мінімальної заробітної плати лише у 2017 році забезпечило зростання на 37,1% номінальної та на 19,1% реальної заробітної плати, а також на 24,4% номінальних доходів населення.

Водночас, збільшилися порівняно із 2016 роком обсяги надходжень від податків і зборів до бюджетів всіх рівнів (надходження з податку та збору на доходи фізичних осіб до зведеного бюджету збільшилися на 25,5 % або на 15,2 млрд. грн.), Пенсійного фонду та фондів соціального страхування (надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зросли на 49,0 млрд. грн).

Таким чином, підвищення розміру мінімальної заробітної плати виявилось для України ефективним інструментом стимулювання податкових надходжень та наповнення бюджету, зростання споживчого попиту населення та реального ВВП (на 2,5 % у 2017 році та на 3,3 % у 2018 році).

Внаслідок того, що жінки частіше займають менш оплачувані посади, а відтак отримують мінімальну зарплату, підвищення її розміру дозволило скоротити різницю в оплаті праці чоловіків і жінок з 25,3 % у 2016 році до 20,9% у 4 кварталі 2017 року.

При цьому, песимістичний прогноз щодо скачку інфляції не виправдався: фактичний індекс споживчих цін у 2017 році (114,4% у середньому до попереднього року) перевищив лише на 1,5 в.п. прогнозний (112,9%).

Крім того, збільшення вдвічі мінімальної зарплати не призвело до зростання рівня «тінізації» української економіки – за даними Мінекономіки рівень тіньової економіки знизився з 35% від обсягу офіційного ВВП у 2016 році до 32% у 2017 році та, не зважаючи на поступове щорічне підвищення цієї мінімальної гарантії, у 2019 році він склав 28%.

Міжнародна організація праці наголошує, що підвищення мінімального рівня оплати праці скорочує бідність і нерівність, підвищує сукупний попит та економічне зростання.

Учасники Регіонального профспілкового форуму з мінімальних заробітних плат Східної Європи, який відбувся в Белграді у липні 2019 року, дійшли висновку, що наразі роль країн Центральної та Східної Європи в міжнародних глобальних ланцюжках створення вартості базується, головним чином, на дешевій робочій силі, що є вразливою позицією, яка не має перспектив у майбутньому, а низькі заробітні плати є блокуючим фактором для розвитку цих країн.

Намагання загальмувати підвищення в Україні мінімальної заробітної плати та рівня трудових доходів блокує виконання нашою державою домовленостей та зобов’язань, які зафіксовані в Угоді про асоціацію «Україна-ЄС», Цілях сталого розвитку 2016-2030 р.р., Генеральній угоді на 2019-2021 роки, основоположних Конвенціях МОП.

Вважаємо, що політика економії щодо обмеження витрат на підвищення доходів населення, насамперед заробітної плати, на чому сьогодні наполягає низка експертів, стримуватиме підвищення купівельної спроможності населення та розширення внутрішнього попиту, що загрожує більш глибокою стагнацією економіки, подальшим зниженням обсягів виробництва і послуг в її реальному секторі, зростанням зовнішньої трудової міграції кваліфікованих працівників.

Профспілки не можуть допустити, щоб права та інтереси мільйонів працівників ігнорувалися або ж були порушеними. Ці питання мають бути сферою компетенції і регулювання сторін соціального діалогу на національному рівні. Тому, наголошуємо на необхідності залучення Урядом до діалогу представників профспілок і роботодавців для узгодження позицій з соціально-трудових питань під час формування проектів Державного бюджету України та відповідних  програм.

Довідково:

1. За висновками МОП, розмір української мінімальної заробітної плати є найнижчою національною ставкою мінімальної заробітної плати в Європі, і її рівень недостатній для задоволення основних потреб працівників та їхніх сімей. Сьогодні мінімальна заробітна плата в Україні (у перерахунку в євро) ледь перевищує 150 євро, в той час коли цей показник  дорівнює в Німеччині – 1584 євро, Польщі – 611 євро, Литві – 607 євро, Чехії – 575 євро, Угорщині – 487 євро.

2. Фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в цінах червня 2020 року склав 5149 грн., що на 426 грн. перевищує розмір мінімальної заробітної плати.

3. Співвідношення мінімальної заробітної плати (4723 грн.) до середньої (11579 грн.) у червні 2020 року склало 40,8%, при рекомендованому Міжнародною організацією праці і Світовим банком співвідношенні на рівні 50–60%. Генеральною угодою на 2019-2021 роки, також, передбачено забезпечення співвідношення мінімальної заробітної плати до середньомісячної на рівні 50% на кінець року.

4. Середня заробітна плата в Україні у червні  2020 року становила 11579 грн. та в перерахунку в євро знизилася до 385 євро (з 404 євро у лютому 2020 р.).

 

 

Джерело: Бухгалтер 911

Редактор: Михайло Яремчук, контент-спеціаліст ГК Інтелектуальний сервіс


Долучайтесь до нас в Instagramfacebook та Telegram на Вас чекають:

  • корисні лайфхакиenlightened
  • актуальні новиниyes
  • та розважальна рубрикаlaugh

Читайте також: