ДФС про податки: продовження огляду за лютий

Категорія ЗІР

Питання

Коротка відповідь

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

101.15

Коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту

В яких випадках в графі 7 податкової накладної може міститися більше двох знаків після коми?

Ціна товарів чи послуг, зазначена в податковій накладній, повинна відповідати ціні, зазначеній у первинних документах, якими супроводжується постачання товарів або надання послуг.

Водночас зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, в якій зазначено ціну постачання одиниці товару/послуги, яка містить після коми більше ніж два знаки, є підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, що визначені в ПКУ

Чи може платник податку скласти розрахунок коригування до податкової накладної, в якій не зазначено окрему товарну позицію, у зв’язку з чим загальна сума обсягів постачання за відповідною операцією, зазначена в такій податковій накладній, не відповідає первинним документам, оформленим за такою операцією?

Якщо платником податку на дату виникнення податкових зобов’язань за операцією з постачання товарів/послуг складено податкову накладну, яка не відповідає первинним документам, зокрема не зазначено окрему товарну позицію, у зв’язку з чим загальний обсяг постачання за операцією, зазначений в такій податковій накладній, не відповідає первинним документам, оформленим за такою операцією, то платник податку додатково складає нову податкову накладну з урахуванням таких особливостей: у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобо­в’язань продавця; у розділі Б відображається інформація щодо окремої товарної позиції, яка не була зазначена в попередній ПН (номенклатура, ціна, кількість, обсяг, сума ПДВ та інші показники за такою товарною позицією).

Якщо така податкова накладна буде зареєстрована в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПКУ, до платника податку застосовуються штрафні санкції згідно з п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ

101.16

Податкові накладні

Чи потрібно заповнювати реквізит «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» при заповненні рядка, відведеного для зазначення даних покупця зведеної ПН, складеної на суму перевищення ціни придбання товарів (послуг)/звичайної ціни самостійно виготовлених товарів (послуг)/балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною?

Реквізит податкової накладної «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» для отримувача (покупця) заповнюється у випадках, визначених Порядком заповнення податкової накладної. 

При складанні зведеної податкової накладної, складеної на суму перевищення ціни придбання товарів (послуг)/звичайної ціни самостійно виготовлених товарів (послуг)/балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною, у рядку «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта», відведеному для зазначення даних покупця, платник податку зазначає власні дані

ПОДАТОК НА НЕРУХОМЕ МАЙНО, ВІДМІННЕ ВІД ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

106.07

Порядок обчислення суми податку

Який код пільги зазначається в колонках 17 додатка 1 та 16 додатка 2 до форми податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Відповідно до Довідника податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та на підставі рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого згідно з пп. 266.4.2 ст. 266 ПКУ, в колонках 17 додатка 1 та 16 додатка 2 до форми податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зазначається код «18010402»

ЄДИНИЙ ПОДАТОК ДЛЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ — ПІДПРИЄМЦІВ (СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ)

107.04

Порядок визначення доходу та його склад

Як визначається дохід фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку при здійсненні операцій з експорту товарів (робіт, послуг), якщо валютні кошти надходять на розподільчий рахунок та частина валютної виручки підлягає обов’язковому продажу?

Враховуючи те, що розподільчі рахунки використовуються банківськими установами при перерахуванні певних видів доходів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів як транзитні, то до складу доходу платника єдиного податку від здійснення операцій з експорту товарів (робіт, послуг) включається сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок в гривнях від обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України. Валютні кошти перераховуються у гривні за офіційним курсом Нацбанку на дату надходження їх на валютний рахунок фізичної особи — підприємця

ЄДИНИЙ ПОДАТОК ДЛЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ — СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ (СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ)

108.02

Четверта група

108.02.05

Строки подання декларації та порядок її заповнення

Яку податкову декларацію платника ЄП четвертої групи потрібно подати ЮО – сільськогосподарському товаровиробнику, якщо земельні ділянки, що перебувають у власності та/або користуванні такого сільськогосподарського виробника, у тому числі на умовах оренди, розташовані в межах території одного органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням платника податку?

Відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями сільськогосподарські товаровиробники, зокрема, юридичні особи для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

    загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);    звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

  розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

 відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
 

  У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

        Таким чином, якщо у юридичної особи – сільськогосподарського товаровиробника у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, є земельна(і) ділянка(и), що розташована(і) в межах території одного органу місцевого самоврядування, та місцезнаходження земельної ділянки співпадає з місцезнаходженням платника, то такий сільськогосподарський товаровиробник подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку) і загальну, і звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи.

        Загальна декларація є підставою для реєстрації юридичної особи платником єдиного податку четвертої групи.

ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ

111.05

Порядок обчислення та подання податкової декларації

Як розраховується орендна плата за земельні ділянки державної та/або комунальної власності, якщо у договорі оренди окремим пунктом зазначено, що орендна плата визначається з урахуванням індексів інфляції?

Для розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної та/або комунальної власності застосовується нормативна грошова оцінка (далі — НГО) земельних ділянок з урахуванням щорічного коефіцієнта індексації. Водночас у разі встановлення окремим пунктом договору, що орендна плата визначається з урахуванням індексів інфляції, орендарю необхідно звернутись до відповідного органу місцевого самоврядування (сільської, селищної, міської ради) або органу виконавчої влади, з яким укладено договір оренди землі (орендодавця), щодо прийняття ним рішення про індексацію НГО землі, визначеної на дату укладення договору, або у розмірі споживчих цін за відповідний рік, або у розмірі, визначеному особливим порядком перехідних положень ПКУ

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ВАЛЮТНИЙ КОНТРОЛЬ

112.01

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності

Чи потрібно cуб’єкту господарювання додатково реєструватися суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності, якщо він має намір здійснювати таку діяльність?

Чинним законодавством не передбачено додаткову реєстрацію в контролюючих органах суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності

112.04

Порядок декларування суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України

Чи подається декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами у зв’язку з набранням чинності Законом України від 21.06.2018 р. № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції»?

Декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами за звітні періоди, починаючи з І кварталу 2019 р., не подається. Останнім періодом, за який суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності необхідно було подавати декларацію, є 2018 р. (станом на 01.01.2019 р.)

ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОДАТОК

117.02

Об’єкт та база оподаткування

Що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком?

Відповідно до п. 242.1 ст. 242 ПКУ об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є: обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти; обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання; обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк; обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 т за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ)

ТУРИСТИЧНИЙ ЗБІР

125.03

Порядок сплати збору

За якими кодами бюджетної класифікації податкові агенти сплачують туристичний збір?

Податкові агенти сплачують туристичний збір згідно з Класифікацію доходів бюджету за такими кодами:

18030100 — туристичний збір, сплачений юридичними особами;

18030200 — туристичний збір, сплачений фізичними особами

ПОГАШЕННЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

128.06

Адміністративний арешт майна

За яких обставин може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків?

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

     Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

     платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

     фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

     платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

     відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

     відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

     платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

     платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

     платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);

     нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

128.10

Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків

Чи підлягає розстроченню та в якому порядку сума податкового зобов’язання ФО за прощеним (анульованим) кредитом, отриманим на придбання житла (іпотечним кредитом)?

Відповідно до абзаців другого – третього п. п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 - VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов’язання, нарахованого на основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання. Для розстрочення такої суми податкового зобов’язання платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.

        Суми розстрочених податкових зобов’язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо основної суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про основну суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.

        Порядок розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань щодо сплати податків встановлено ст. 100 ПКУ та деталізовано у Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженому наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 (далі – Порядок).

        Згідно з п. 3.1 розд. ІІІ Порядку для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до контролюючого органу за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою (додаток 1 до Порядку), в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.

        До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:

        переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення  податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

        аналізу фінансового стану;

        графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;

        розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

        Таким чином, сума податкового зобов’язання фізичної особи за прощеним (анульованим) кредитом, отриманим на придбання житла (іпотечним кредитом), підлягає розстроченню у порядку, встановленому п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

        Разом з тим, під час сплати податкових зобов’язань, платник має право скористатися механізмом розстрочення та відстрочення відповідно до ст. 100 ПКУ у разі виконання ним вимог ст. 100 ПКУ, Порядку та постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу і доказів існування таких обставин» із змінами та доповненнями.

ТРАНСФЕРТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ

131.03

Контрольовані операції

Який період необхідно враховувати для розрахунку вартісного критерію контрольованих операцій, якщо нерезидент протягом податкового (звітного) року набув/втратив або повторно набув статус пов’язаної особи?

Згідно з п.п. «а» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

     Відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

     річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

     обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

     Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

     Враховуючи вищенаведене, для розрахунку вартісного критерію контрольованих операцій з пов’язаними особами – нерезидентами мають враховуватись періоди податкового (звітного) року, в яких нерезидент перебував у статусі пов’язаної особи з платником податку, за умови відсутності інших критеріїв, визначених у підпунктах «б» – «ґ» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

ЄДИНИЙ ВНЕСОК НА ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ

201.06

Звітність: термін подання та порядок заповнення (загальні питання)

201.06.02

Звітність: терміни подання та порядок заповнення фізичними особами — підприємцями

Яким чином ФОП на загальній системі оподаткування можуть виправити помилки в раніше поданому Додатку ЄСВ 1 з типом «Звітна» як «Довідкова» до Податкової декларації про майновий стан і доходи, що подавався у разі призначення пенсії/матеріального забезпечення, страхових виплат?

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування подають у складі Податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (далі – Наказ № 859), додаток ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток ЄСВ 1), який є її невід’ємною частиною.

         У разі призначення пенсії/матеріального забезпечення, страхових виплат платником обов’язково зазначається тип Декларації «Звітна» або «Звітна нова» з додатковою позначкою «Довідкова».

         Тип Додатка ЄСВ 1 (Декларації) «Уточнююча» для призначення пенсії/матеріального забезпечення, страхових виплат не застосовується.

         Згідно з положеннями підпунктів 2 та 5 п. 6 розд. ІV Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої Наказом 859 тип Декларації «Уточнююча» під час подання розрахунку з типом форми «призначення пенсії» або «призначення матеріального забезпечення, страхових виплат» не застосовується.

         Платники єдиного внеску, які подали впродовж звітного року розрахунок з типом форми «призначення пенсії» або «матеріального забезпечення, страхових виплат», зобов’язані в терміни, визначені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, подати до контролюючого органу у складі Декларації Додаток ЄСВ 1 з типом «Звітна».

         Відповідно до абзацу п’ятого частини восьмої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» періодом, за який платники єдиного внеску, зокрема, фізичні особи – підприємці подають звітність до контролюючого органу (звітним періодом), є календарний рік.

         Якщо фізичним особам – підприємцям на загальній системі оподаткування необхідно виправити помилки в раніше поданому Додатку ЄСВ 1 з типом «Звітна» як «Довідкова» до Декларації, що подавався у разі призначення пенсії/матеріального забезпечення, страхових виплат, то їм необхідно подати Додаток ЄСВ 1 з типом «Звітна нова» як «Довідкова» до Декларації до 31 грудня включно звітного податкового року, оскільки така звітність є довідковою та подається протягом звітного року.

         При цьому, якщо помилку не виправлено до 31 грудня, то правильні значення показників декларуються у річній Декларації з типом «Звітна».