Щотижневий огляд відповідей ДФС!

У разі подання платником податку податкової декларації з ПДВ (далі — декларація), в якій платник податку декларує суму до бюджетного відшкодування ПДВ (на рахунок платника у банку (р. 20.2.1 декларації) та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до держбюджету (р. 20.2.2 декларації)), показник ∑Відшкод (загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до ПКУ) збільшується на таку суму і, відповідно, зменшується показник ∑Накл (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН).

При цьому показник ∑Відшкод підлягає коригуванню в СЕА ПДВ за результатами перевірок контролюючих органів, що проводяться відповідно до ПКУ, шляхом зменшення показника ∑Відшкод відповідно до винесеного податкового повідомлення-рішення (далі — ППР) за формою «ВЗ» на дату його узгодження.

Одночасно відбувається відповідне збільшення суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, на суму зменшеного бюджетного відшкодування по угоджених ППР за формою «ВЗ».

ППР за формами «В1» та «В4», зокрема в частині суми завищення від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, не впливають на значення показника ∑Відшкод. Водночас ППР за формою «В4» в частині суми завищення від’ємного значення, яку зараховано у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, враховується при обрахунку показника ∑Накл в СЕА ПДВ шляхом зменшення показника ∑Відшкод.

Водночас при внесенні за результатами перевірок податкової звітності з ПДВ за червень 2015 р. ППР за формою «В4» показник ∑Накл, збільшений в порядку п. 34 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, зменшується на суму зменшеного від’ємного значення суми ПДВ

Об’єкт фінансової оренди (лізингу) відображається у бухгалтерському обліку орендаря як актив та амортизується протягом періоду очікуваного використання (до кінця строку корисного використання базового активу). У податковому обліку орендаря основні засоби (нематеріальні активи), отримані у фінансову оренду (лізинг), підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При цьому пунктами 138.1 та 138.2 ст. 138 ПКУ передбачено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації на такі основні засоби або нематеріальні активи за НПБО або МСФЗ та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів за п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Податкова амортизація не застосовується до операцій з активами з права користування за договорами оренди

Виробники сільськогосподарської продукції визначають податковий (звітний) період за загальними правилами, передбаченими для платників податку на прибуток підприємств, оскільки з 01.07.2017 р. ПКУ не визначено, яка продукція вважається сільськогосподарською для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств.

Тобто якщо річний дохід виробників сільськогосподарської продукції від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) перевищує 20 млн грн, то податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Якщо такий дохід не перевищує 20 млн грн, то такі платники застосовують річний податковий (звітний) період, який починається з 1 січня по 31 грудня поточного звітного року

Наказом Мінфіну від 15.11.2018 р. № 897 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» затверджено нову форму податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Наказ набрав чинності з 18.01.2019 р.

Водночас, зважаючи на норми п. 46.6 ст. 46 ПКУ, до 01.01.2020 р. платники податку не обмежені в поданні податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за старою формою, яка затверджена наказом Мінфіну від 10.04.2015 р. № 408

Які документи суб’єкту господарювання — 

користувачу РРО необхідно додати до заяви 

про реєстрацію РРО, який не включений до 

Реєстру екземплярів РРО, 

у разі подання її до контролюючого органу?

Усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків, визначених частиною другою ст. 5 Закону України від 21.06.2018 р. № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» (далі — Закон № 2473), які можуть проводитися в іноземній валюті. При цьому ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій видаються лише банкам, небанківським фінансовим установам та операторам поштового зв’язку.

Перелік валютних операцій, що здійснюються на підставі ліцензій НБУ, визначено ст. 9 Закону № 2473. 

За здійснення розрахунків на території України з порушенням порядку, встановленого ст. 5 Закону № 2473, передбачено застосування контролюючим органом штрафних санкцій у розмірі 100 % суми операції, проведеної з порушенням, перерахованої у валюту України за офіційним курсом НБУ на день здійснення такої операції

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із ст. 13 Закону від 21.06.2018 р. № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» за операціями з експорту та імпорту товарів, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі застосування пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності контролюючим органом складається податкове повідомлення-рішення за формою «С».

Платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу

Відлік граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів банк розпочинає з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива — здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку).

У разі порушення законодавчо встановленого строку розрахунків за операціями з імпорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення такого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду відповідно до п. 9 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою НБУ від 02.01.2019 р. № 7

Особи, які з 01.07.2019 р. здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку та до 01.07.2019 р. мають зареєструвати всі акцизні склади, розпорядниками яких вони є. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі — Заява), форма якої затверджується Мінфіном. Заява складається та подається з використанням засобів електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг. 

Проект форми Заяви 15.04.2019 р. оприлюднено на сайті Мінфіну в розділі «Аспекти роботи/Законодавство/Регуляторна активність/Проекти регуляторних актів для обговорення 2019».  Для забезпечення виконання передбаченого ПКУ обов’язку суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію пального та спирту етилового, зареєструватися як платники акцизного податку та/або зареєструвати акцизний склад Мінфін направив до ДФС рекомендовану форму Заяви та рекомендував використовувати таку форму Заяви при здійсненні реєстрації платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового до затвердження в установленому порядку зазначеної форми.

Рекомендована форма Заяви розміщена на офіційному веб-порталі ДФС та починаючи з 19.06.2019 р. може застосовуватись для реєстрації, у тому числі в Електронному кабінеті

У разі встановлення статусу клієнта як самозайнятої особи фінансова установа надсилає до контролюючого органу, в якому обліковується такий платник податків, повідомлення про відкриття або закриття усіх рахунків платника податків — самозайнятої особи, які були відкриті/закриті банком з моменту набуття такою фізичною особою статусу підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, відповідно до вимог ст. 69 ПКУ.

Контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від банків у порядку, встановленому Законом України від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність» та ПКУ, довідки та/або копії документів про наявність усіх банківських рахунків платників податків

Для митного оформлення транспортного засобу, що класифікується за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та був ввезений на митну територію України в режимі тимчасового ввезення або транзиту, і декларується в режим імпорту (вільний обіг), подаються такі основні документи:

• митна декларація;
• реєстраційні (технічні) документи на транспортний засіб (як правило, це технічний паспорт);
• документи, що підтверджують право власності особи на транспортний засіб (як правило, це договір купівлі-продажу) або право ним розпоряджатися та декларувати (як правило, це доручення);
• рахунок-фактура (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару (можливо, це буде один і той самий документ, що підтверджує право власності)