Щотижневий огляд відповідей ДФС!

Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі реекспорту, які звільняються від оподаткування ПДВ, у податковій декларації з ПДВ відображаються у розділі І у рядку 2

Ліквідаційний Розрахунок податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності (далі — Розрахунок) за останній податковий (звітний) період може бути поданий до контролюючого органу за місцем реєстрації у паперовому вигляді із самостійно проставленою відміткою «Ліквідаційний» (у верхній правій частині першого аркуша).

Можливість подання ліквідаційного Розрахунку за останній податковий (звітний) період із проставленням відмітки «Ліквідаційний» засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису на сьогодні не реалізована

У разі самостійного виявлення платником податку неврахованої суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулого податкового року платник податку має право відповідно до ст. 50 ПКУ виправити таку помилку шляхом подання уточнюючої Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі — Декларація) або додатка ВП до Декларації залежно від обраного способу виправлення помилок.

Якщо платником податку на прибуток самостійно (або контролюючим органом) за попередній податковий (звітний) рік (квартал) виправлено неврахування суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулого податкового (звітного) року, що зменшує позитивне значення об’єкта оподаткування, то на зменшену суму податкового зобов’язання з податку на прибуток нарахування штрафних санкцій та пені ПКУ не передбачено.

Поряд з цим платник податку на прибуток, який не користувався пільгою, передбаченою пп. 140.4.2 ст. 140 ПКУ, та не подавав Звіт про суми податкових пільг (далі — Звіт) у встановлений п. 3 Порядку строк, зобов’язаний подати його за попередній звітний рік (квартал) за результатами якого самостійно виявлено (або контролюючим органом) незадеклароване від’ємне значення об’єкта оподаткування минулого податкового року (у тому числі якщо до платника вже було застосовано відповідальність за неподання Звіту за цей період).

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання Звіту за період, у якому суб’єкт господарювання користувався податковими пільгами, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ та ст. 163¹ КпАП.

При цьому якщо Звіт подано із порушенням строку за період, за який до нього вже застосовано відповідальність за неподання Звіту, то повторно штрафні санкції (за несвоєчасне подання Звіту) не застосовуються

Здійснення уступки вимоги між резидентами при виконанні експортно-імпортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності не допускається.

У випадку заміни боржника-нерезидента іншим нерезидентом валютна виручка (товар) надійде експортеру (імпортеру) продукції, але від іншого нерезидента, тобто вимоги Закону України «Про валюту і валютні операції» не будуть порушені.

Крім того, у разі укладення договору переведення боргу між двома нерезидентами за кордоном, за умови відсутності іншої домовленості сторін у самому договорі, матеріальне право України не застосовується

Банки надають банківські та інші фінансові послуги, якщо вони є валютними операціями, на підставі банківської ліцензії.
Небанківські фінансові установи на підставі ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій здійснюють такі валютні операції:

1) торгівля валютними цінностями в готівковій формі;

2) переказ коштів;

3) здійснення розрахунків у іноземній валюті на території України за договорами страхування життя;
4) факторинг (у частині здійснення розрахунків на території України в іноземній валюті між факторами та клієнтами за операціями з міжнародного факторингу щодо відступлення права грошової вимоги до боржника-нерезидента);

5) інші валютні операції, визначені НБУ

Cуб’єкту господарювання для відмітки на ліцензії щодо продовження її дії необхідно звернутись до органу ліцензування із заявою, до якої додати оригінал ліцензії та копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Органом ліцензування розгляд заяв щодо внесення відмітки про поточне (щоквартальне) внесення плати за ліцензію розглядається відповідно до Закону України «Про звернення громадян»

З 01.07.2019 р. наберуть чинності зміни, якими  запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Наказом Мінфіну від 14.01.2011 р. № 11 затверджено коди класифікації доходів бюджету:

22013100 «Плата за ліцензії на виробництво пального»;

22013400 «Плата за ліцензії на право зберігання пального»;

22013300 «Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним»;

22013200 «Плата за ліцензії на право оптової торгівлі пальним»

Ліцензія видається за заявою суб’єктів господарювання.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним не подають копії документів, передбачених для отримання ліцензій на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального

Суб’єкти господарювання мають можливість до 1 липня 2019 р. зареєструватися платниками податку та зареєструвати в СЕАРП усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 р.

Звертаємо увагу на те, що чинним законодавством не передбачено відповідальності у разі, якщо суб’єкт господарювання не зареєструвався платником акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або не здійснив реєстрацію акцизних складів до 1 липня 2019 р. в СЕАРП

З 01.07.2019 р. розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі — обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °C.

Розпорядники акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, доведених до температури 15 °C.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 год 59 хв цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 год 59 хв доби, що настає за звітною добою.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв’язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику

Для розподілу обсягів залишків пального, що обліковуються у платників податку в системі електронного адміністрування реалізації пального (далі — СЕАРП), між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 01.07.2019 р.:

а) платники податку та суб’єкти господарювання, які з 1 липня 2019 р. не підпадають під визначення платників податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ та у яких станом на 16.07.2019 р. в СЕАРП обліковуються обсяги залишків пального, зобов’язані скласти акцизні накладні в двох примірниках на такі обсяги пального, перший примірник зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі — ЄРАН) з 16 до 20 липня 2019 р. (включно) із зазначенням в акцизних накладних акцизних складів/акцизних складів пересувних, де такі обсяги пального фактично знаходилися станом на 1 липня 2019 р., та розпорядників таких акцизних складів/акцизних складів пересувних шляхом заповнення обов’язкових реквізитів акцизної накладної;

б) розпорядник акцизного складу/акцизного складу пересувного зобов’язаний з 16 до 22 липня 2019 р. (включно) зареєструвати в ЄРАН другий примірник отриманої акцизної накладної, складеної платником податку

Відомості заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП та повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, вносяться до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб:

у день отримання контролюючим органом документів засобами електронного зв’язку в електронній формі (про результати опрацювання документа платнику направляється в електронному вигляді квитанція 2);

не пізніше 15 днів (30 днів для великих за обсягом) від дня їх надходження до контролюючого органу на паперових носіях

Положенням про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 3, встановлено, зокрема:

фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу;

фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Для декларування транскордонного переміщення фізичними особами валюти України, іноземної валюти та банківських металів у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 000 євро, а також для письмового декларування фізичними особами платіжних документів та цінних паперів (акцій, облігацій, купонів до них, векселів (тратт), боргових розписок, акредитивів, чеків, банківських наказів, депозитних сертифікатів, інших фінансових та банківських документів), виражених у валюті України, в іноземній валюті або банківських металах, сумарна фактурна вартість яких перевищує суму, встановлену МКУ для письмового декларування товарів, що переміщуються громадянами, використовується декларація транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей за формою, затвердженою постановою Кабміну від 27.02.2019 р. № 203

Сплата штрафу при порушенні громадянином митних правил не звільняє його від виконання взятих на себе зобов’язань щодо дотримання митного режиму.

Якщо після сплати штрафу транспортний засіб, ввезений в режимі транзиту або тимчасового ввезення, продовжує перебувати на території України, є підстави вважати, що цей автомобіль продовжує перебувати в Україні з порушенням митного законодавства.

Добровільна сплата коштів у розмірі 8 500 грн (яка не є штрафом) (розмір п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) є обов’язковою при оформленні в режим імпорту транспортного засобу, щодо якого порушено строки та умови режимів транзиту чи тимчасового ввезення