«Карантинні зони» та розпорядок роботи в них: що нове передбачено законодавством

«Карантинні зони» та розпорядок роботи в них: що нове передбачено законодавством 05-10-2020

Ключові слова: карантинні зони, рівень епідемічної небезпеки, робочі графіки, діяльність установ, відпустка, надомна праця, робота вдома, кадровий наказ, санкції за порушення умов карантину

Вітаємо!

В цьому матеріалі розглянемо загальні вимоги для регіонів із певним рівнем епідемічної небезпеки та деякі аспекти діяльності установ в умовах того чи іншого встановленого рівня епідемічної небезпеки.

Постановою КМУ від 22.07.20 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (у редакції від 09.09.20 р.) залежно від епідемічної ситуації в регіоні або окремих адміністративно-територіальних одиницях регіону встановлюється «зелений», «жовтий», «помаранчевий» або «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (далі – рівень епідемічної небезпеки). 

Зауважимо, що рівень епідемічної небезпеки може змінюватися як для всієї території регіону, так і для території окремих адміністративно-територіальних одиниць регіону. У регіоні, щодо якого немає рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій про встановлення рівня епідемічної небезпеки, застосовуються протиепідемічні заходи, передбачені для «зеленого» рівня. Критерії встановлення статусу території регіону, в якому наявне значне поширення COVID-19, представлені у таблиці.


Читайте також:

Податковою службою утворено територіальні органи як її відокремлені підрозділи

До 15 жовтня мають з'явитися проекти планових перевірок на 2021 рік

Прискорена амортизація: ДПС про особливості її застосування

Які податки необхідно сплатити ФОПам у IV кварталі

Отримуйте всі актуальні новини на нашому каналі в Telegram, а також звертайтесь з будь-якими питаннями до нашого Intelserv консультанта через Telegram або Messenger!


Уряд на період дії карантину також рекомендує суб’єктам господарювання певним чином відкоригувати робочі графіки – перенести початок робочого дня на 10.00 чи більш пізню годину суб’єктам господарювання, які працюють у сферах:

  • оптової та роздрібної торгівлі;
  • ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів;
  • поштової та кур’єрської діяльності;
  • тимчасового розміщення та організації харчування;
  • страхової діяльності;
  • освіти;
  • надання соціальної допомоги;
  • мистецтва, спорту, розваг та відпочинку.

Тож на період дії карантину робочий день розпочинається:

  • о 08.00 – в органах виконавчої влади, інших держорганах, органах місцевого самоврядування (далі – ОМС);
  • 10.00 – у центрах надання адміністративних послуг, органах соцзахисту населення, територіальних органах Пенсійного фонду.

Крім того, ОМС рекомендовано розробити чи скоригувати маршрути руху громадського транспорту з урахуванням змінених графіків роботи.

"ЗЕЛЕНИЙ РІВЕНЬ": РОЗПОРЯДОК РОБОТИ 

Загальні вимоги для регіонів із зеленим рівнем епідемічної небезпеки:

  • перебування у громадських будівлях у масках або респіраторах;
  • проведення масових заходів із розрахунку 1 людина на 5 м2;
  • кінотеатри із заповненістю на 50 %;
  • перевезення пасажирів громадським транспортом лише в кількості сидячих місць;
  • дозволено відвідування закладів дошкільної, шкільної, позашкільної та спеціалізованої освіти, якщо на самоізоляції понад 50 % дітей та персоналу закладу.

Відносне послаблення карантинних обмежень під час переходу на «зелений рівень» ставить, серед іншого, перед адміністрацією установ питання про правильне оформлення повернення працівників до роботи. Тож розглянемо, як правильно оформити вихід на роботу працівників, які згідно з наказом роботодавця перебували у відпустці протягом карантину.

Звісно, було б ідеально, якби період закінчення «карантинної» (хоч оплачуваної, хоч неоплачуваної) відпустки, яку надали працівникам, збігався з бажаним терміном початку відновлення роботи установи. Наприклад, відповідні заяви «відпускники» написали «до 18 вересня 2020 року включно», а після повідомлень про намір уряду продовжити карантин вони не писали заяв на продовження. У такому разі жодних додаткових кадрових документів щодо виходу працівників на роботу складати не потрібно.

Більш складна ситуація, якщо йдеться про оплачувану щорічну відпустку, яка на бажану дату виходу на роботу ще не закінчилася і причин для переривання якої з ініціативи роботодавця немає. Або якщо працівники писали заяву на неоплачувану відпустку «до оголошення Кабінетом Міністрів України про завершення карантину». Адже карантин продовжено урядом до 31 жовтня. У цьому разі для правильного оформлення виходу на роботу треба зробити таке.

По-перше, радимо роботодавцю забезпечити належним чином додаткове інформування працівників про можливість стати їм до роботи у зв’язку з послабленням карантинних обмежень. Далі працівник та роботодавець мають перервати відпустку. Однак трудовим законодавством не регламентовано такої процедури переривання щорічної основної (додаткової) відпустки чи відпустки без збереження заробітної плати.

Якщо працівник бажає перервати свою відпустку і згоден приступити до роботи під час карантину (якщо для відповідної сфери діяльності запроваджено послаблення), то головне – попіклуватися про належне документальне оформлення його намірів та згоди на це роботодавця. На нашу думку, у такому разі працівник має написати та подати роботодавцю заяву із проханням перервати його відпустку та дозволити стати до роботи. Текст може бути таким: «Прошу перервати з 21.09.20 р. надану мені відпустку без збереження заробітної плати».

А роботодавець на її підставі видасть наказ про переривання відпустки, яку було надано на час карантину (див. зразок 1).

"ЖОВТИЙ РІВЕНЬ": РОЗПОРЯДОК РОБОТИ

Загальні вимоги для регіонів із жовтим рівнем епідемічної небезпеки:

  • обмеження «зеленої зони» зберігаються;
  • заборонено відвідування установ соціального захисту, в яких перебувають люди похилого віку, крім тих, що надають послуги у кризовому порядку;
  • на вході до закладів чи заходів потрібно розмістити інформацію про можливу кількість відвідувачів. Контроль має здійснювати власник приміщення або організатор події.

Розглянемо ситуацію, коли працівникам потрібно виходити на роботу, бо, наприклад, із роботою вдома не складається. У такому разі рекомендуємо на підставі заяв працівників змістити час початку роботи так, щоб вони, принаймні, добиралися на роботу не в годину пік. Інший варіант виходу – увести гнучкий режим робочого часу.

У разі такого режиму працівник може обирати щоденний час початку і закінчення робочого дня або щоденну тривалість робочого дня в межах, установлених роботодавцем. Зразок наказу про встановлення неповного робочого часу наведемо нижче (див. зразок 2).

"ПОМАРАНЧЕВИЙ РІВЕНЬ": РОЗПОРЯДОК РОБОТИ

Загальні вимоги для регіонів із цим рівнем епідемічної небезпеки:

  • зберігаються вимоги «жовтої зони»;
  • забороняється діяльність закладів розміщення (хостели, турбази, тощо), окрім готелів;
  • забороняється робота розважальних закладів та ресторанів уночі;
  • забороняються планові госпіталізації в лікарнях;
  • забороняється робота спортзалів, фітнес-центрів, закладів культури;
  • забороняється приймати нові зміни в дитячі табори;
  • обмеження для масових заходів: одна людина на 20 м2 та не більше ніж 100 людей.

З урахуванням цих умов цілком можливо, що наймані працівники можуть працювати вдома (дистанційно), водночас вони не стають надомниками через один лише факт виконання ними час від часу (тобто не постійно) роботи вдома, а не на своєму звичному робочому місці (ст. 1 Конвенції МОП від 20.06.96 р. № 177 «Про надомну працю»).

Розглянемо тимчасову роботу вдома у контексті кадрового забезпечення. Ліпше, щоб ініціатива з організації праці в дистанційному режимі надійшла від працівника. Тобто працівник подає роботодавцю заяву із проханням дозволити йому працювати вдома. У цій заяві, серед іншого, мають бути зазначені:

  • дата початку та період, протягом якого працівник виконуватиме свої трудові обов’язки вдома.

Відповідно до резолюції на заяві відділ кадрів повинен буде підготувати кадровий наказ про роботу вдома (див. зразок 3).

"ЧЕРВОНИЙ РІВЕНЬ": РОЗПОРЯДОК РОБОТИ

Загальні вимоги для регіонів із цим рівнем епідемічної небезпеки:

  • зберігаються вимоги «помаранчевої зони»;
  • забороняється робота громадського транспорту;
  • забороняється відвідування закладів освіти.

Тож в установах «червоної зони» може виникнути простій. Визначення простою міститься у ст. 34 КЗпП, згідно з якою простій – це зупинення роботи, викликане:

  • відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи;
  • невідворотною силою;
  • іншими обставинами.

Якщо установу зобов’язали зупинити роботу (з метою попередження поширення коронавірусу COVID-19) за рішенням місцевої ради, тоді зазвичай складають акт про простій, але в цій ситуації цього робити не обов’язково, адже причини простою від роботодавця не залежать. Наказ про простій в установі може мати таке формулювання (див. зразок 4).

Насамкінець нагадаємо, що за порушення умов карантину передбачаються відповідні санкції:

  • штраф від 1 000 до 3 000 НМДГ (від 17 000 до 54 000 грн) або арешт на 6 місяців;
  • обмеження або позбавлення волі на 3 роки, якщо такі дії призвели або могли призвести до поширення хвороби;
  • позбавлення волі на термін від 5 до 8 років, якщо порушення правил обсервації спричинило смерть або інші серйозні наслідки для третіх осіб.

 

За матеріалом: "Баланс-Бюджет" №41 від 05.10.20 р. 

Редактор: Альона Панченко, контент-спеціаліст ГК Інтелектуальний сервіс

#M.E.Doc #M.E.Docкупити #Медоконовлення #программамедок #медоконлайн #medok #медок#купитьпрограммумедок #сотаонлайнмедок #сотамедок #кеп  #придбатикеп #електроннийпідпис #ецп


Приєднуйтесь до нас у соціальних мережах!

Поділитися статтею з друзями!


Популярні cтатті