Коригування відпускних та матеріальна допомога на оздоровлення

Літо вже не за горами, тож слід нагадати про певні тонкощі при нарахуванні відпускних.

Коригування середнього заробітку

Часто роботодавці забувають коригувати відпускні, отже не «дотягують» зарплату, нараховану в розрахунковому періоді до підвищення окладів (тарифних ставок), до рівня сьогоднішньої зарплати працівника.

Коли коригування потрібне?

Коригування проводиться, коли:

• підвищення окладів (тарифних ставок) відбулося в розрахунковому періоді, за який здійснюється розрахунок середньої зарплати;
• місячний оклад (тарифна ставка) прив’язаний до розміру прожиткового мінімуму або мінімальної заробітної плати;
• підвищення окладів (тарифних ставок) відбулось під час перебування працівника у відпустці – середній заробіток коригується з дня підвищення тарифної ставки (окладу) (абз. 2 п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100, далі – Порядок № 100);
•  працівник одразу після відпустки звільняється, а в період його перебування у відпустці відбулося підвищення окладів (див. лист Мінпраці від 24.10.2008 р. № 696/13/84-08);
• в розрахунковому періоді, крім підвищення окладу у зв’язку з переведенням працівника на більш високооплачувану посаду, були підвищення окладів (не пов’язані з «підвищенням» працівника).

Коригування не проводиться:

• коли підвищення посадового окладу працівника пов’язане з присвоєнням більш високого розряду або переведенням на іншу, більш високооплачувану роботу (посаду).

Зауважимо, що на госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей (абз. перший п. 10 Порядку № 100).

Матеріальна допомога на оздоровлення

При наданні щорічних відпусток роботодавцям не слід забувати і про матеріальну допомогу на оздоровлення.

Така допомога гарантована державою, тобто обов’язкова при оформленні щорічної відпустки:

• держслужбовцям (у разі оформлення щорічної основної відпустки 30 календарних днів) та іншим працівникам-бюджетникам – раз на рік, у розмірі середньомісячної заробітної плати. Це стосується і переведення держслужбовця із одного органу до іншого – право на отримання допомоги на оздоровлення він має лише один раз на рік (див. лист Мінсоцполітики від 23.12.2016 р. № 1791/0/101-16/281);
• посадовим особам органів місцевого самоврядування (далі – ОМС) – у розмірі посадового окладу. Керівники ОМС мають право у межах затвердженого фонду оплати праці надавати матдопомогу на оздоровлення в розмірі, що не перевищує середньомісячної зарплати працівника. Тобто, якщо коштів на виплату допомоги у розмірі середньомісячної зарплати не вистачає, допомогу може бути виплачено в розмірі посадового окладу. Але конкретний порядок надання матеріальної допомоги має бути прописаний в Положенні про надання матеріальної допомоги, що є додатком до колективного договору;
• педагогічним та науково-педагогічним працівникам за основною посадою за встановленим переліком посад – у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) незалежно від тижневого (річного) навчального навантаження або обсягу роботи, що виконується;

До відома! Працівникам, які ведуть викладацьку роботу, але не займають посади педагогічних (науково-педагогічних) працівників, матдопомога на оздоровлення не виплачується. 

• медичним та фармацевтичним працівника державних закладів (установ) – в розмірі посадового окладу.

А ось для службовців ОМС; робітників, які обслуговують органи державної влади та ОМС, виплата допомоги на оздоровлення не є обов’язковою. І якщо керівник прийняв рішення про її виплату, то її розмір не повинен перевищувати середньомісячний заробіток. Якщо коштів у кошторисі недостатньо – її можна виплатити в меншому розмірі, виходячи з фінансових можливостей.

Керівнику закладу охорони здоров’я виплата оздоровчої допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня в межах наявних коштів на оплату праці.

Зверніть увагу! Обов’язкові виплати при нарахуванні відпускних є мінімальними державними гарантіями в оплаті праці. За їх недотримання передбачено штраф у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (ст. 265 КЗпП України).

За матеріалами Управління Держпраці у Кіровоградській області

__________________________________________________________________________

Долучайтесь до нас в Instagram та facebook, на Вас чекають:

• корисні лайфхаки
• актуальні новини
• та розважальна рубрика

!Дізнатися більше новин Ви також зможете на нашому каналі в >>> Telegram.