Відповіді ДФС на ТОП питання за Лютий!

Відповіді ДФС на ТОП питання за Лютий!

Категорія

ЗІР

Питання Коротка відповідь
ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
101.12 Операції, звільнені від оподаткування
  Як оподатковуються ПДВ операції з ввезення/постачання на митній території України лікарських засобів та медичних виробів?

Операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 % за умови, що такі лікарські засоби:

  • дозволені для виробництва і застосування в Україні;
  • внесені до Державного реєстру лікарських засобів.

Операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України медичних виробів підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 % за умови, що такі медичні вироби:

  • дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
  • внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність.

У разі якщо при здійсненні операцій з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів/медичних виробів не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, операції з постачання таких лікарських засобів/медичних виробів та їх ввезення на митну територію України оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %. При цьому пунктами 32 та 38 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України лікарських засобів та медичних виробів за умовами, визначеними підпунктами 32 та 38 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ

101.16 Податкові накладні
  Який порядок зберігання податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, складених в електронній формі, для їх надання контролюючим органам під час проведення перевірки? Податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних, складені в електронній формі, мають зберігатися платниками ПДВ на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу здійснити перевірку їх цілісності на цих носіях. Під час проведення перевірки платники ПДВ зобов’язані надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу доступ до таких електронних носіїв інформації, а у випадках, визначених законом, також надати копії податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)
  Яким чином у податковій накладній виправити помилку, якщо при здійсненні операцій з постачання това­рів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою, складено податкову накладну на операції, які оподатковуються за ставкою 0 % або навпаки (нарахування мало бути здійснене за ставкою 0 %, а платник нарахував 20 %)? Якщо платник податку при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою, складав податкову накладну на операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за ставкою 7 %, то з метою виправлення помилки у податковій накладній платник податку повинен скласти розрахунок коригування до податкової накладної, в якому у полі «Дата складання» вказати дату, на яку було виявлено помилку, зазначити код причини коригування «104» та у табличній частині зі знаком «–» вказати обсяг операцій з постачання товарів/послуг, що був зазначений за ставкою 7 %, та зі знаком «+» зазначити обсяг операцій, що підлягає оподаткуванню за ставкою 20 %. Якщо у податковій накладній було відображено обсяг операцій з постачання товарів/послуг, що підлягає оподаткуванню за ставкою 20 %, відобразити такий обсяг зі знаком «–» та зі знаком «+» зазначити обсяг операцій, що підлягає оподаткуванню за ставкою 7 %. В обох випадках у полі «Код ставки» має бути вказана відповідна ставка податку, а у розділі «А» має бути заповнений рядок, який відповідає правильній ставці податку
  Яким чином заповнюється графа 11 розділу Б податкової наклад­ної/графа 14 розділу Б розрахунку коригування до податкової накладної, у разі якщо при їх розрахунку числове значення суми ПДВ не збігається з визначеною сумою ПДВ у документах первинного обліку за рахунок округлення? Обрахунок суми ПДВ у податковій накладній/розрахунку коригування здійснюється з урахуванням вимог ПКУ та з можливістю зазначення в показниках, які беруть участь у обрахунку суми ПДВ, належної кількості знаків після коми, що забезпечує можливість точного визначення суми ПДВ у податковій накладній (графа 11)/розрахунку коригування (графа 14). При цьому дані податкового обліку платника податку мають відповідати даним первинного (бухгалтерського) обліку
  Якою датою складається розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на суму попередньої оплати за операцією з постачання товарів, які будуть ввезені на митну територію України, якщо під час митного оформлення таких товарів їх коди змінено згідно з УКТ ЗЕД? За операцією з постачання ввезених на митну територію України товарів (за які отримано попередню оплату) у разі зміни кодів УКТ ЗЕД під час митного оформлення таких товарів розрахунок коригування до податкової накладної складається на дату їх митного оформлення
101.17 Електронне адміністрування
  За якою формою (формат, розмір) та яким чином подаються письмові пояс­нення та копії документів при зупиненні ре­єстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі наявності обмеження системного програмного забезпечення? Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено за формою, ідентифікатор якої розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів, яка включає у себе додаток у форматі PDF (розмір кожного додатка не має перевищувати 2 МБ)
ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ
102.04 Оподаткування неприбуткових підприємств, установ та організацій (заповнення звітності)
  З якої вартості неприбуткова організація має розрахувати суму податкового зобов’язання з податку на прибуток, якщо придбані 
нею товарно-матеріальні цінності або основні засоби використовуються не за цільовим призначенням?
Якщо придбані неприбутковою організацією товарно-матеріальні цінності або основні засоби використовуються не за цільовим призначенням, то така неприбуткова організація повинна розрахувати податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 18 % виходячи із балансової вартості використаних за нецільовим призначенням активів
  Чи може представництво нерезидента, яке не веде господарську діяльність в Україні та є філією іноземного благодійного фонду, бути зареєстроване як неприбуткова організація? Представництво нерезидента, що є відокремленим підрозділом чи філією іноземної організації, яке не є юридичною особою відповідно до законодавства України, не може бути зареєстроване як неприбуткова організація і відповідно не включається до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Крім того, представництво нерезидента, що не провадить господарську діяльність в Україні і при цьому не підпадає під визначення «постійне представництво», наведене у пп. 14.1.193 ст. 14 ПКУ, не є платником податку на прибуток з числа нерезидентів
  Чи оподатковуються податком на прибуток підприємств доходи, отримані неприбутковою організа­цією від продажу ОЗ? Якщо кошти, отримані неприбутковою організацією від продажу власних основних засобів, буде використано для здійснення своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших, пов’язаних з ними осіб, то таке використання не є порушенням вимог пп. 133.4.2 ст. 133 ПКУ
  Чи є підставою для виключення неприбуткової організації з Реєстру неприбуткових установ, організацій виплата доходу засновнику (учаснику), працівнику або члену неприбуткової організації за виконані роботи (надані послуги) на підставі цивільно-правового договору (у тому числі у 2016 р.)? Не вважаються порушенням вимог пп. 133.4.2. ст. 133 ПКУ та розподілом доходу (прибутків) виплати неприбуткової організації засновнику (учаснику), працівнику або члену такої організації за виконані роботи (надані послуги) на підставі цивільно-правового договору, якщо такі витрати є фінансуванням видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами такої неприбуткової організації
  Чи може громадська організація без статусу ЮО бути включена до Ре­єстру неприбуткових установ та організацій? До Реєстру неприбуткових установ та організацій можуть бути включені громадські об’єд­нання лише зі статусом юридичної особи, які відповідають вимогам пп. 133.4.1 ст. 133 ПКУ
  Чи можуть СГ надіслати заяву за формою 1-РН з позначками «Реєстрація», «Зміни», «Виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій» через «Єдине вікно подання електрон­ної звітності» або «Електронний кабінет» та який порядок, термін отримання та збереження платником першої та другої квитанцій?

Реєстраційна заява може бути подана (надіслана) неприбутковою організацією засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа (далі — автор) протягом двох годин з часу отримання електронного документа контролюючим органом, а якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 год до його закінчення — протягом перших двох годин наступного операційного дня. Друга квитанція направляється платнику податків протягом 14 календарних днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви за формою 1-РН та містить реквізити прийнятого контролюючим органом рішення або причини неприйняття реєстраційної заяви за формою 1-РН в контролюючому органі. Автор зобов’язаний вести архів надісланих до контролюючого органу файлів електронних документів із накладеними на них електронного цифрового підпису (далі — ЕЦП) автора та отриманих електронних документів з ЕЦП контролюючого органу, а також зберігати цей архів протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання відповідних документів на паперових носіях

102.05 Нарахування амортизації
  За якими групами класифікуються ОЗ та інші необоротні активи для цілей податкового обліку та які мінімально допустимі строки їх амортизації?

Підпунктом 138.3.3 ст. 138 ПКУ визначено мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів:

група 1 — земельні ділянки (мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені);

група 2 — капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом (мінімально допустимі строки корисного використання — 15 років);

група 3 — будівлі (мінімально допустимі строки корисного використання — 20 років), споруди (мінімально допустимі строки корисного використання — 15 років), передавальні пристрої (мінімально допустимі строки корисного використання — 10 років);

група 4 — машини та обладнання (мінімально допустимі строки корисного використання — 5 років), з них: електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 6 000 грн (мінімально допустимі строки корисного використання — 2 роки);

група 5 — транспортні засоби (мінімально допустимі строки корисного використання — 5 років);

група 6 — інструменти, прилади, інвентар (меблі) (мінімально допустимі строки корисного використання – 4 роки);

група 7 — тварини (мінімально допустимі строки корисного використання – 6 років);

група 8 — багаторічні насадження (мінімально допустимі строки корисного використання — 10 років);

група 9 — інші основні засоби (мінімально допустимі строки корисного використання — 12 років);

група 10 — бібліотечні фонди, збереження Національного архівного фонду України (мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені);

група 11 — малоцінні необоротні матеріальні активи (мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені);

група 12 — тимчасові (нетитульні) споруди (мінімально допустимі строки корисного використання — 5 років);

група 13 — природні ресурси (мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені);

група 14 — інвентарна тара (мінімально допустимі строки корисного використання — 6 років);

група 15 — предмети прокату (мінімально допустимі строки корисного використання — 5 років);

група 16 — довгострокові біологічні активи (мінімально допустимі строки корисного використання — 7 років).

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів використовуються з урахуванням такого. У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів у бухгалтерському обліку менші за мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені пп. 138.3.3 ст. 138 ПКУ.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів у бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими за ті, що встановлені пп. 138.3.3 ст. 138 ПКУ,  для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку

  В яких випадках платник податку має право застосувати термін амортизації для четвертої групи два роки та які документи підтверджують, зокрема, невведення в експлуатацію ОЗ та невикористання їх на території України?

Платники податку на прибуток під час розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи «Машини та обладнання» можуть використовувати починаючи з 01.01.2017 р. мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки, якщо витрати на придбання таких основних засобів понесені (нараховані) платником податків після 01.01.2017 р. та в разі, якщо для таких основних засобів одночасно виконуються вимоги: основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;

основні засоби введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів з 01.01.2017 р. по 31.12.2019 р.; основні засоби використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за винятком платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Підтвердні первинні документи для застосування прискореної амортизації згідно з п. 43 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, у тому числі невведення в експлуатацію основних засобів та невикористання їх на території України, складаються відповідно до вимог бухгалтерського обліку

102.13 Інші питання щодо визначення фінансового результату
  Чи збільшується фінансовий результат до оподаткування відповідно до пп. 140.5.4 ст. 140 ПКУ на суму 30 % вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у нерезидента, організаційно-правову форму якого включено до переліку, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 р. № 480, у разі надання таким нерезидентом довідки (іншого офіційного документа) про сплачений нерезидентом податок на прибуток (корпоративний податок)? Якщо господарські операції з придбання товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг у нерезидента, організаційно-правова форма якого включена до Переліку № 480, не є контрольованими, то платник податку має право не збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму 30 % вартості придбаних товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, якщо нерезидентом сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), що підтверджується довідкою (іншим офіційним документом)
  Чи здійснюється за підсумками податкового (звітного) кварталу коригування фінансового результату до оподаткування на суму 30 % вартості товарів, робіт та послуг, придбаних у нерезидентів, якщо критерії контрольованих операцій платник може визначити тільки за підсумками року? Оскільки можливість дотримання платниками податків процедури ідентифікації контрольованої або неконтрольованої господарської операції, а також методології визначення ціни такої операції за принципом «витягнутої руки» відповідно до вимог ст. 39 ПКУ існує лише за підсумками податкового (звітного) року, коригування (збільшення) фінансового результату відповідно до пп. 140.5.4 ст. 140 ПКУ за результатами податкового (звітного) кварталу, півріччя, дев’яти місяців платником податку не здійснюється
102.23 Звітність
102.23.01 Терміни подання звітності
  За який звітний період уперше подаєть­ся Податкова декларація з податку на прибуток підприємств, затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897, із змінами, внесеними наказом Мінфіну від 16.10.2018 р. № 842? Враховуючи, що видання наказу № 842 обумовлено змінами з 01.01.2018 р. в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, які впливають на показники бюджету поточного року, платникам податку 
на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період — 2018 р. рекомендовано подавати податкову декларацію за оновленою формою. Відповідні роз’яснення надані листом ДФС від 04.01.2019 р. № 357/7/99-99-15-02-01-17
ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ
103.04 Доходи, які не включаються до складу загального оподатковуваного доходу
  Чи підлягає оподаткуванню ПДФО участь у семінарі (конференції, навчанні) найманого працівника, якщо семінар (конференція, навчання) проводиться за профілем діяльності ЮО, у тому числі за кордоном? Якщо запрошеною стороною семінару (конференції) та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник, то сума, сплачена юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції), не є доходом такого працівника та об’єктом оподаткування ПДФО. Водночас якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то суму, сплачену юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, слід розглядати як дохід, отриманий таким працівником у вигляді додаткового блага, який включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18 %
103.07 Порядок сплати (перерахування, повернення) податку
  До якого бюджету повинен сплачувати ПДФО СГ, який не має відокремлених структурних підрозділів, а має власні або орендовані приміщення (будівлі) в різних регіонах України або/та районах міста, де працюють наймані працівники такого СГ, з доходів інших ніж заробітна плата, в тому числі дивідендів, які виплачуються таким працівникам? У разі нарахування (виплати) доходів інших ніж заробітна плата, в тому числі дивідендів, фізичним особам, які одночасно є працівниками неуповноваженого відокремленого (структу­р­­ного) підрозділу,  ПДФО, утриманий з доходів інших ніж заробітна плата, в тому числі дивідендів, які виплачуються таким працівникам, має перераховуватись до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) такого відокремленого (структурного) підрозділу
103.08 Податкова соціальна пільга
103.08.03 Порядок надання документів для отримання податкової соціальної пільги
  Яка передбачена форма заяви (довідки) підтвердження, що чоловік (дружина) не користується правом на підвищений граничний розмір доходу, кратний кількості дітей, що дає право на ПСП? Відомості про те, що чоловік (дружина) такого платника податку при одержанні податкової соціальної пільги за місцем роботи не користується правом на збільшення розміру доходу кратно кількості дітей, відображаються у заяві про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги, яка надається платником податку роботодавцю на застосування податкової соціальної пільги. При цьому окремої форми заяви про застосування пільги або довідки-підтвердження того, що чоловік або дружина не користується правом на збільшення розміру доходу кратно кількості дітей нормами ПКУ та іншими нормативно-правовими актами, не передбачено
103.25 Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку за № 1ДФ
  Як відображається у формі № 1ДФ сума страхового відшкодування, нарахована страховиком — резидентом на користь ФО — страхувальника за її пошкоджене рухоме майно, якщо на підставі її заяви сума страхового відшкодування перерахована на поточний рахунок ФОП, яка здійснюватиме ремонтні роботи пошкодженого рухомого майна? Сума страхового відшкодування, нарахована на користь фізичної особи — страхувальника, перераховується на підставі її заяви на поточний рахунок фізичної особи — підприємця, яка здійснюватиме виключно відновлення пошкодженого рухомого майна, відображається страховиком-резидентом у формі № 1ДФ під ознакою доходу «157», оскільки ці кошти вважатимуться доходом фізичної особи — підприємця за виконані роботи (надані послуги)
ЄДИНИЙ ПОДАТОК ДЛЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ — ПІДПРИЄМЦІВ (СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ)
107.04 Порядок визначення доходу та його склад
  Чи можуть ФОП — платники ЄП першої — третьої груп проводити розрахунки через електронні платіжні системи та платіжний сервіс LiqPay? Фізичні особи — підприємці можуть здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій формі). При цьому здійснення розрахунків із використанням платіжного сервісу LiqPay знаходиться у правовому полі Нацбанку України
107.11 Окремі норми щодо відповідальності платників податку
  Чи необхідно ФОП — платникам ЄП першої — третьої груп зберігати 
первинні документи та чи передбачена відповідальність за незабезпечення їх зберігання?

Первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця першої — третьої груп (далі — платник ЄП ФОП) або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються, а у разі ліквідації платника податків документи за період його діяльності не менш як 1095 днів, що передували даті його ліквідації, які зберігалися в органі ДФС, в установленому законодавством порядку передаються органом ДФС до архіву.

Незабезпечення платником ЄП ФОП зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 грн. Ті самі дії, вчинені платником ЄП ФОП, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 грн

ЄДИНИЙ ПОДАТОК ДЛЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ — СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
(СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ)
108.02 Четверта група
108.02.03 Ставки
  Які розміри ставок встановлені для ЮО — платників ЄП четвертої групи? Розмір ставок для платників єдиного податку четвертої групи  залежно від категорії (типу) земель та їх розташування визначено п. 293.9 ст. 293 ПКУ
Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій
109.15 Порядок оформлення касових операцій та ведення касової книги при здійсненні розрахунків у національній валюті
  Чи має право ГО, яка використовує РРО або РК та веде КОРО, здати отриману виручку до банку через інкасаторів без її оприбуткування в касі підприємства? Відокремлені підрозділи установ/підприємств мають право здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас юридичних осіб або банку чи небанківської фінансової установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку для її переказу і зарахування на банківські рахунки юридичних осіб без її оприбуткування в касі установи/підприємства
109.21 Відповідальність за порушення норм з регулювання обігу готівки
  Чи передбачена відповідальність, якщо підприємством не встановлено ліміт каси? Ліміт каси вважається нульовим, якщо установою/підприємством його не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення). Уся готівка, що перебуває в касі установи/підприємства на кінець робочого дня і не здана нею/ним до обслуговуючого банку відповідно до вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, вважається понадлімітною. Разом з тим до підприємства застосовується фінансова санкція за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день
ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ
112.04 Пільги
  Чи має право на пільгу зі сплати земельного податку ФО, яка не оформила відповідно до законодавства право власності на землю, проте набула це пра­во відповідно до рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування чи відповідно до цивільно-правових угод? Фізичній особі, яка не оформила відповідно до законодавства право власності або право користування землею, проте набула це право відповідно до рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або відповідно до цивільно-правових угод та відноситься до категорії осіб, що мають право на пільги щодо сплати земельного податку, і використовує земельну дiлянку за видом використання в межах граничних норм, зазначених в ст. 281 ПКУ, надано право на звiльнення вiд сплати земельного податку
112.05 Порядок обчислення та подання податкової декларації
  Який коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель (у тому числі для земель сільськогосподарського призначення, які не відносяться до сільськогосподарських угідь) застосовується за 2018 р. при обчисленні податкових зобов’язань з плати за землю на 2019 р.? Для обчислення податкових зобов’язань з плати за землю на 2019 р. значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2018 р. становить 1,0 (в тому числі для земель сільськогосподарського призначення, які не відносяться до сільськогосподарських угідь)
ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОДАТОК
120.05 Порядок подання звітності та сплати податку
  За якими кодами бюджетної класифікації сплачується екологічний податок?

Наказом Мінфіну України від 14.01.2011 р. № 11 «Про бюджетну класифікацію» затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку:

19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;

19010200 «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»;

19010300 «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»;

19010400 «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»;

19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення»

ПЕРЕВІРКИ
136.06 Оформлення результатів перевірок
  Як здійснюється подання та розгляд за­перечень до акта перевірки (документальної планової або позапланової, виїзної або невиїзної, фактичної, камеральної) у разі незгоди із висновками, фактами, даними, викладеними в акті перевірки? У разі незгоди платника податків із висновками, фактами, даними, викладеними в акті перевірки, подання та розгляд заперечень до акта (документальної планової або позапланової, виїзної або невиїзної, фактичної, камеральної) перевірки здійснюється згідно з п. 86.7 ст. 86 ПКУ
ТРАНСФЕРТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ
137.07 Складання та подання звіту про контрольвані операції та документації з трансфертного ціноутворення для податкового контролю
  Чи має право платник податків подати Звіт про контрольовані операції на паперових носіях у разі припинення договору про визнання електронних документів та до якого контролюючого органу? Звіт про контрольовані операції подається виключно засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу з використанням кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, оскільки Звіт не є податковою декларацією в розумінні п. 46.1 ст. 46 ПКУ
ЄДИНИЙ ВНЕСОК НА ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ
301.06 Звітність: термін подання та порядок заповнення (загальні питання)
301.06.02 Звітність: терміни подання та порядок заповнення фізичними особами — підприємцями
  Як ФОП у звіті за формою № Д5 (річна) після закінчення терміну його подання виправити помилки, що стосуються грошових показників (у тому числі заповнено не ту таблицю цієї форми за період до 01.01.2018 р.)? Самостійне виправлення фізичною особою — підприємцем помилок у звіті за формою № Д5 не передбачено. Водночас фізична особа — підприємець має право самостійно до проведення документальної перевірки контролюючим органом подати заяву до контролюючого органу з проханням провести перевірку/звірку, в якій вказати причину перевірки

Джерело: ЗІР, Вісник

__________________________________________________________________________

Долучайтесь до нас в Instagram та facebookна Вас чекають:

  • корисні лайфхакиenlightened
  • актуальні новиниyes
  • та розважальна рубрикаlaugh

!Дізнатися більше новин Ви також зможете на нашому каналі в >>> Telegram.

Чому варто обрати програмний РРО?

Виникли питання? Залиште заявку для нашого фахівця

Читайте також: